За останні 30 років передбачувані показники захворюваності на базаліому зросли з 20% до 80%. При цьому у США захворюваність зростає на 2% на рік, а в Європі – на 5%. Завдяки покращенню діагностики та старінню населення тенденція зростання залишається сталою. Що ж це таке базаліома шкіри і наскільки вона небепечна поговоримо в даному матеріалі.
Хвороба базаліома – це базальноклітинна карцинома, немеланомний рак шкіри, що повільно зростає. Він виникає на пошкодженій сонцем шкірі голови, шиї, зоні декольте та спині, і рідко розвивається на слизових оболонках, долонях і підошвах.
Базаліома рідко призводить до метастазів та летального наслідку. Але неадекватне або несвоєчасне лікування спричиняє спотворення шкіри. До того ж сьогодні спостерігається тенденція до омолодження контингенту хворих. Тому дерматологи закликають захищати шкіру від УФ-променів і регулярно проходити перевірку. Раннє виявлення та комплексне лікування дозволяють повністю вилікувати базаліому та мінімізувати косметичні дефекти.
Як проявляється базаліома: пояснення від онколога
Рання стадія базаліоми практично невидима, що ускладнює своєчасне звернення до лікаря. Але з часом вона проявляє себе типовими проявами. [01], [02].
Симптоми базаліоми на початку
Як починається базаліома? Для початкової стадії базаліоми типова така тріада:
- Невеликий вузлик перламутрового або тілесного кольору, часто з блискучою поверхнею.
- Телеангіектазія – на поверхні вузлика видно тонкі, розширені, розгалужені кровоносні судини.
- Відсутність виразки або ерозії в центрі новоутворення.
Цей комплекс симптомів типовий для найбільш поширеної форми базаліоми – вузлової (нодулярної). Поверхнева (суперфіціальна) форма найчастіше локалізується в зоні декольте. На спині ця форма базаліоми буває у 8% випадків. Ось як виглядає базаліома поверхнева: рожева пляма або бляшка, що має піднятий, тонкий край з перламутровим блиском.
Як виглядає базаліома у більш пізніх стадіях
На відміну від ранніх, мінімально виражених ознак, симптоми розвиненої та занедбаної стадій базаліоми включають ознаки активного руйнування тканин, значне збільшення новоутворення та глибоке проникнення в навколишні структури.
Прояви розвиненої стадії базаліоми включають:
- Значне збільшення розміру. Утворення має розмір від 1 до 5 см і проникає глибоко в шари шкіри.
- Утворення виразки (кратера). У центрі пухлини з’являється некроз, що призводить до формування характерної виразки (ранки). Ця центральна виразка є головною ознакою прогресу хвороби.
- Перламутровий валик по краях. Виразка оточена щільним, піднятим, перламутровим валом (Rolled Border), який є класичною ознакою розвиненої базаліоми.
Через наявність центральної виразки пухлина легко травмується, тому навіть при невеликому дотику можливі кровоточивості чи кровотечі.
Для запущенной стадії базаліоми типові такі прояви:
- Надзвичайно великий розмір. Пухлина досягає розміру понад 5 см.
- Глибоке проростання. Утворення проникає у м’язові шари, хрящі або кісткові структури.
- Виражена деформація. Спостерігається значне спотворення анатомічних ділянок (наприклад, руйнування носа або вушних раковин) через деструкцію тканин.
- Ураження життєво важливих зон. При локалізації на обличчі чи шиї виникає ризик пошкодження очниці (орбіти) або кісток черепа.
Прогресування базальноклітинного раку часто супроводжується неспецифічними симптомами – біль, печіння, постійний свербіж ураженої ділянки. Хоча ці ознаки не є обов’язковими, вони можуть мати негативний вплив. Розчісування пошкоджує утворення і сприяє його подальшому розвитку. Постійне механічне травмування підтримує запалення та прискорює локальне руйнування тканин.
Проникнення пухлини в глибші тканини супроводжується найбільш тривожними ознаками, що вказують на периневральну інвазію (агресивне поширення вздовж нервів). До них належать хронічний стійкий біль, оніміння або порушення чутливості (парестезії) в зоні ураження.
Форми базаліоми
У літературі описано понад 26 різних підтипів базаліоми, але найбільш поширеними та відмінними клініко-патологічними типами є вузловий, мікронодулярний, поверхневий, інфільтративний, склерозуючий, пігментований та фіброепітеліальний (також відомий як фіброепітеліома Пінкуса). Можливі також комбінації цих типів. Більшість базаліом не є амеланотичним раком, але в цих пухлинах може бути присутня різна кількість меланіну. [01].
Таблиця: Клінічні форми базаліоми та особливості їх перебігу [03].
| Клінічна форма | Типова локалізація | Основні ознаки | Особливості прогресування |
| Вузлова | Голова та шия | Наріст із тонкими судинними каналами або прозорими папулами, або перламутром. Часто виразкується та ерозується з утворенням кірок. | Найбільш поширена форма. Характерний аномальний ріст базалоїдних клітин з палісадом по периферії. |
| Поверхнева | Тулуб, кінцівки (близько 20% усіх БКК) | Чітко окреслені, світло-червонуваті плями або тонкі бляшки. Може мати тонку кайму або центральну атрофію; іноді схожа на нуммулярну екзему. | Дуже повільний ріст. Гістологічно обмежена сосочковим шаром дерми. |
| Інфільтративна | Часто в поєднанні з вузловою формою | Слабо окреслені, білі або блідо-рожеві бляшки, які є товстими, затверділими (ущільненими), вдавленими або плоскими. Можливі виразки та ерозії на поверхні. | Агресивний шлях поширення (уздовж нервів). Гістологічно проникаючі ділянки мають протяжні ланцюжки злоякісних клітин без огороджувальної послідовності. |
| Склерозуюча | Обличчя та шия (5–10% усіх БКК) | Нечіткі краї інфільтруючих бляшок тілесного кольору, що нагадують рубцювання; блідо-рожеві плями без пігменту. | Агресивна щодо глибокого проникнення. Гістологічно тонкі нитки новоутворень оточені склеротичною колагеновою стромою. |
| Фіброепітеліальна | Поперек | М’яка папула або папулонодулярне утворення на ніжці, що нагадує фіброму або папілому. | Незвичний варіант. Характеризується вираженою пухкою стромою і складається з тонких анастомозуючих тяжів базалоїдних клітин. |
Причини та фактори ризику
Базаліома розвивається через поєднання зовнішніх причин (впливів навколишнього середовища) та індивідуальних особливостей організму, які підвищують його вразливість. [01], [03].
Основні причини
Базаліома може бути наслідком таких впливів:
- Головна причина (80% випадків БКК) – накопичувальний (з дитинства) вплив сонячного випромінювання, особливо в UVB-діапазоні.
- Інші причини (20% випадків БКК) – вплив іонізуючого випромінювання (солярій, рентген, томографія, радіотерапія, уф-терапія), отруєння миш’яком, довготривале некомпенсоване пригнічення імунітету.
Серед причин розвитку базаліоми є також генетична схильність. Цей фактор підвищує ризик у пацієнтів, чиї родичі першої лінії мали базальноклітинний рак, або ж в сімейному анамнезі є рідкісні спадкові синдроми: пігментна ксеродерма, синдром базальноклітинного невуса, синдром Базекса–Дюпре–Крістоля, синдром Ромбо.
Групи ризику для розвитку базаліоми
Ризик розвитку базаліоми значно зростає у людей, які мають певні індивідуальні особливості та перебувають під тривалим впливом небезпечних факторів. Кожен із цих факторів підвищує вразливість організму до захворювання:
- Фототип шкіри. Особи зі світлою шкірою (I та II фототип), які легко обгоряють, мають менше захисного меланіну, що робить їхні клітини більш вразливими до УФ-пошкодження. Високу схильність до базаліоми мають світлошкірі люди зі світлим кольором очей, веснянками та рудим волоссям.
- Вік. Ризик зростає після 40-60 років, оскільки це пов’язано з кумулятивним (накопиченим) пошкодженням УФ-випромінюванням протягом життя. Середній вік встановлення діагнозу: 68 років.
- Стать. Чоловіки більш схильні до базаліоми, ніж жінки, оскільки вони рідше використовують сонцезахист.
- Робота на відкритому повітрі. У порівнянні з роботою у приміщенні, праця на відкритих майданчиках сприяє значно більшому накопичувальному ефекту сонячної радіації.
- Сонячні опіки з утворенням пухирів у дитинстві. Важке УФ-пошкодження, отримане в ранньому віці, остаточно змінює ДНК клітин шкіри, запускаючи механізми, які можуть призвести до раку в дорослому житті.
- Сонячні опіки у зрілому та літньому віці. Гостре УФ-пошкодження в пізньому віці є додатковим фактором розвитку базаліоми, оскільки спричиняє мутацію генів, що запускають онкологічну трансформацію клітин шкіри.
- Частий прийом фотосенсибілізуючих препаратів без сонцезахисту. До списку входять: антибіотики (тетрацикліни, фторхінолони), нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), діуретики, ретиноїди, серцеві препарати, антидепресанти й навіть деякі вітаміни. Їхній прийом підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетового (УФ) випромінювання, викликаючи в шкірі реакції, схожі з сонячним опіком.
Зв’язку базаліоми з дієтою не виявлено, але куріння також, очевидно, є фактором ризику у жінок.
Чим небезпечна базаліома
Чи варто видаляти базальноклітинну карциному? Відповідь однозначна – так! Навіть пухлина, що повільно зростає, може призвести до незворотних наслідків і значного погіршення якості життя.
Звертатись до лікаря потрібно, бо прогресування базаліоми – це [04]:
- Локальне руйнування тканин. Пухлина поступово проникає вглиб, руйнуючи хрящі, кістки та нерви. При локалізації на обличчі (ніс, очі, вуха) це може призвести до значної деформації, втрати функції органів і нервових розладів.
- Складне та травматичне лікування. Чим більша пухлина (особливо занедбані випадки), тим більший обсяг хірургічного втручання потрібен. Це вимагає складних реконструктивних операцій, пересадки тканин і призводить до суттєвих косметичних дефектів.
- Високий ризик рецидиву. Агресивні форми базаліоми (інфільтративна, склерозуюча) мають нечіткі краї. Це ускладнює їх повне видалення і підвищує ймовірність повторного виникнення пухлини.
Базаліома чим небезпечна ще? У рідкісних випадках вона загрожує життю.
При тривалому занедбанні та проникненні вглиб, особливо в ділянці голови та шиї, пухлина може призвести до руйнування основи черепа та/або залучення до онкопроцесу мозку.
Профілактичні заходи
Оскільки базаліома здебільшого пов’язана з впливом ультрафіолету, основна профілактика полягає в обмеженні цього впливу [04]:
- Уникайте сонячного випромінювання. Перебувайте у тіні. Скоротіть перебування на відкритому повітрі з 10:00 до 16:00. Відмовтесь від прийняття сонячних ванн, у тому числі у солярію.
- Захищайтесь одягом та аксесуарами. Носіть сорочки з довгими рукавами, штани, капелюхи з широкими полями, окуляри з якісними протисонцевими фільтрами.
- Захищайте шкіру сонцезахисними кремами щоденно, незалежно від пори року, з оновленням санскрину кожні 2 години. Для дому та приміщень підійдуть засоби з SPF 15-20. На вулиці у похмуру погоду, а також коли йде дощ чи сніг наносить SPF 25-30. Восени та навесні, залежно від активності сонця шкіра потребує захисту SPF 35-45, а влітку та під час застосування фотосенсибілізуючих засобів – SPF 50-50+.
Ці профілактичні заходи є найбільш ефективними, якщо вони починаються в ранньому дитинстві. Це критично важливо, оскільки лише так можна запобігти накопиченню УФ-пошкодження, що викликає базаліому у дорослому віці. Вони важливі ще й тому, що існують зафіксовані випадки дитячої базаліоми.
Діагностика базаліоми
Діагностичні заходи базаліоми виконуються у такій послідовності [03]:
- Огляд ураженої ділянки. ↓
- Дерматоскопія – дослідження під дерматоскопом + фотофіксація у поляризованому світлі, що дає змогу виявити судинні структури та пігментні ознаки, невидимі неозброєним оком (допомагає відрізнити від невуса, себорейної кератоми). ↓
- Біопсія з гістологічним дослідженням – золотий стандарт остаточної онкологічної діагностики, що точно визначає тип базаліоми та дає змогу визначитися з відповідним методом її лікування.
КТ або МРТ можуть бути призначені лише у рідкісних випадках базаліоми, для оцінки глибини проникнення пухлини та руйнування кісток чи хрящів, особливо в ділянці обличчя.
Як лікується базаліома
Лікування завжди індивідуальне і залежить від типу, розміру та місця, де розташована базаліома. Як видаляють пухлину (метод) також залежить від віку та стану здоров’я пацієнта. [03].
Хірургічне висічення
Це основний і найефективніший метод лікування для більшості форм базаліоми:
- Класичне видалення. Пухлина видаляється в межах здорових тканин, з відступом. Видалений матеріал обов’язково відправляється на гістологічне дослідження для підтвердження «чистих країв» – відсутності ракових клітин на краях висічення.
- МОНS-хірургія. «Золотий стандарт» для пухлин високого ризику, великих новоутворень або розташованих на обличчі (ніс, очі, вуха). Видалення відбувається поетапно з гістологічним контролем країв безпосередньо під час операції. Це забезпечує максимальне збереження здорової тканини й найвищий відсоток виліковування, майже 99%.
Кріотерапія
Цей малоінвазивний метод використовуються переважно для невеликих і поверхневих базаліом низького ризику, які не зачепили глибокі шари шкіри. Руйнування пухлини виконується шляхом заморожування рідким азотом. Метод безболісний, але не дає змоги точно контролювати глибину заморожування.
Місцева (топічна) терапія
Застосовується для поверхневих форм базаліоми:
- Хіміотерапевтичні креми, наприклад, з 5-фторурацилом.
- Імуномодулюючі креми, наприклад, з Іміквімодом, які стимулюють імунну систему до знищення ракових клітин.
Таргетна та імунотерапія
Це сучасні методи, що застосовуються виключно для занедбаних або метастатичних форм базаліоми, що трапляється вкрай рідко.
Своєчасне звернення до лікаря на ранніх стадіях дає змогу повністю видалити пухлину за допомогою мінімального втручання, забезпечуючи прогноз виліковування майже 100% та найкращий косметичний результат.
Література:
[01]. Бріанна Макденіел. Базальноклітинна карцинома. 2024.
[02]. American Cancer Society. Симптоми базальноклітинного раку шкіри. 2025.
[03]. Пію Партх Наік. Базальноклітинна карцинома: типи, огляд сучасної діагностики та лікування. 2022.
[04]. Винод Э. Намбудири. Базальноклітинна карцинома. 2025.
