Імпетиго
Імпетиго має бактеріальну природу і є заразним шкірним захворюванням, яке виникає в основному у дітей. Збудники патології – стрептококові бактерії групи А та золотистий стафілокок. Може з’явитися як первинна інфекція на здорових ділянках шкіри або як вторинне інфікування на тлі іншої дерматологічної зміни.
До сприятливих чинників належать:
- – руйнування бар’єрних функцій шкірного покриву (подряпини, ксероз, атопічний дерматит);
- – захворювання внутрішніх органів (цукровий діабет);
- – порушення роботи імунної системи.
Імпетиго передається при контакті від зараженої дитини до здорової через предмети побуту, іграшки, особливо у великих дитячих колективах, на заходах, ігрових майданчиках і т. ін.
Симптоми
Найчастіше ознаки захворювання з’являються на обличчі (ніс, підборіддя, губи, щоки), також уражаються гомілки, сідниці, передпліччя. Початкові симптоми цього захворювання – плями червоного кольору, які часто групуються в кілька великих осередків.
Вони швидко трансформуються в бульбашки й лопаються, що призводить до утворення ерозій, які покриваються скоринкою жовтуватого кольору. Бульбашки можуть зливатися між собою. В окремих випадках на червонуватих плямах відразу з’являється жовтувата кірочка, без виникнення бульбашок.
При імпетиго підвищується температура тіла, а плями завдають пацієнтам неприємних больових відчуттів і сверблять.
Як діагностується це захворювання
Захворювання діагностується на підставі огляду та клінічної картини, і, як правило, не викликає у лікаря складнощів. У деяких випадках може призначатися мікроскопічне або бактеріологічне дослідження після взяття мазка з уражених місць. Також проводять аналіз на алергічні реакції на антибіотики, щоб визначитися з методом терапії.
Лікування
Якщо процес поширений слабо, застосовується місцева терапія: креми та мазі з вмістом антибіотиків, антисептичні засоби, анілінові барвники. Для лікування імпетиго з великою площею ураження шкіри призначається системна терапія, яка пригнічує розмноження бактерій.
Тривалість захворювання складає від декількох днів до декількох тижнів. При відсутності лікування наявні ураження поширюються на здорові ділянки шкірного покриву, причому досить швидко.
Не дуже часто, але імпетиго може дати ускладнення у вигляді рубців, гнійного лімфаденіту, целюліту, зараження крові, порушення в роботі нирок.
Фахівці клініки
Діагностика та лікування захворювань шкіри у дорослих та дітей, спеціаліст лазерної медицини.
Діагностика та лікування захворювань шкіри у дорослих та дітей, спеціаліст лазерної медицини.
Діагностика та лікування захворювань шкіри, патології стопи та нігтів у дорослих та дітей.
Часті питання про імпетиго
Важливо дотримуватися правил гігієни: регулярно мити руки дитині з милом, особливо після вулиці та контакту з іншими дітьми. Рекомендується обробляти подряпини, ранки антисептиками. Не варто дозволяти дитині користуватися чужими рушниками, іграшками, посудом. Необхідно вчасно лікувати атопічний дерматит, ксероз. Корисно зміцнювати імунітет збалансованим харчуванням. Варто уникати контакту з хворими дітьми. При виявленні захворювання важливо ізолювати дитину від колективу до одужання.
Тривалість лікування залежить від площі ураження та своєчасності терапії. При локалізованих формах та швидкому початку лікування одужання настає за 7-10 днів. Якщо уражено велику ділянку шкіри, потрібно 2-3 тижні системної антибіотикотерапії. Покращення помітне вже через 48-72 години після початку лікування: зменшується свербіж, припиняється поява нових висипань. Без лікування процес швидко прогресує та поширюється.
При відсутності лікування інфекція швидко поширюється на здорові ділянки шкіри та передається іншим дітям. Можливі серйозні ускладнення: гнійний лімфаденіт (запалення лімфовузлів), целюліт (глибока інфекція м’яких тканин), сепсис (зараження крові), постстрептококовий гломерулонефрит (ураження нирок). Після одужання можуть залишатися рубці на місці глибоких ерозій. У дітей з ослабленим імунітетом ризик ускладнень вищий.
Купання дозволене, але з обережністю. Рекомендується використовувати теплий, не гарячий душ без мочалки, щоб не травмувати елементи висипу та не поширити інфекцію. Варто застосовувати м’які антибактеріальні засоби. Після душу шкіру обережно промокають індивідуальним рушником, без тертя. Рекомендується уникати тривалого перебування у воді. Необхідно обробляти ураження призначеними антисептиками одразу після водних процедур. Важливо щоденно міняти рушники та постільну білизну.