...

MOHS хірургія

Мікрографічне хірургічне лікування за MOHS

Ця методика була розроблена ще в 1938 році американським хірургом Фредеріком Едвардом Мос, після цього її неодноразово вдосконалювали і покращували.

На сьогодні мікрографічна хірургія за Mohs (Мос) входить в усі європейські та американські протоколи лікування немеланомних раків шкіри.

Основною відмінністю Mohs-хірургії від класичного хірургічного видалення є те, що видалення пухлини відбувається поетапно з гістологічним контролем країв після кожного етапу і визначенням поширення пухлини в тканини з прив’язкою до 3D-просторової орієнтації.

Завдяки особливій техніці, Mohs-хірургія забезпечує повне видалення пухлини з мінімальним залученням навколишніх здорових тканин, що дозволяє мінімізувати операційний дефект і отримати найкращий естетичний результат.

Мікрографічна хірургія за MOHS (Mohs micrographic surgery) – це «золотий стандарт» хірургічного лікування найпоширеніших типів раку шкіри, таких як базаліома і плоскоклітинна карцинома. На сьогодні цей метод демонструє найменший ризик рецидиву (1%) при лікуванні раку шкіри.

Переваги цього методу лікування

  1. Завдяки унікальній гістологічній методиці оцінки біоптату і контролю країв висічення, демонструє найменший ризик рецидиву (1%) при лікуванні раку шкіри.
  2. Особлива техніка виконання операції забезпечує повне видалення пухлини з мінімальним залученням навколишніх здорових тканин, що дозволяє мінімізувати операційний дефект і отримати найкращий естетичний результат.
  3. Зазвичай операція проводиться під місцевою анестезією в амбулаторних умовах, після хірургічного втручання пацієнт може одразу повернутися додому.

Показання для мікрографічної хірургії за MOHS:

  1. Базальноклітинна карцинома шкіри (БКК) площею більше 20 мм, що локалізується на тулубі
  2. БКК площею більше 10 мм, що локалізується в області щік, лоба, шиї і скальпу
  3. БКК будь-якого розміру, що локалізується в Н-зоні (центральна частина обличчя, повіки, брови, періорбітальна область, ніс, губи, підборіддя, нижня щелепа, привушна ділянка, скроні, вуха, а також статеві органи, руки і ноги)
  4. БКК з нечіткими краями
  5. Рецидивуючі БКК або ті, що були видалені не в повному обсязі
  6. БКК у пацієнтів з імуносупресією
  7. Рецидив БКК після променевої терапії
  8. Гістологічно агресивна форма БКК будь-якого розміру і локалізації
  9. БКК з периневральною інвазією
  10. Плоскоклітинна карцинома шкіри (ПКК) площею більше 20 мм, що локалізується на тулубі
  11. ПКК площею більше 10 мм, що локалізується в області щік, лоба, шиї і скальпу
  12. ПКК будь-якого розміру , що локалізуется в Н-зоні (центральна частина обличчя, повіки, брови, періорбітальна область, ніс, губи, підборіддя, нижня щелепа, привушна ділянка, скроні, вуха, а також статеві органи, руки і ноги)
  13. ПКК з нечіткими краями
  14. Рецидивуючі ПКК або ті, що були видалені не в повному обсязі
  15. ПКК у пацієнтів з імуносупресією
  16. Рецидив ПКК після променевої терапії
  17. Гістологічно агресивна форма ПКК будь-якого розміру і локалізації
  18. ПКК що швидко росте
  19. Наявність неврологічних симптомів у пацієнта з ПКК
  20. ПКК з периневральною, лімфатичною або судинною інвазією
  21. ПКК з глибиною інвазії більше 2 мм
  22. Вибухаюча дерматофібросаркома
  23. Карцинома сальних залоз

Етапи проведення операції

Хірургіческое лікування за Мосом зазвичай виконується в амбулаторних умовах під місцевою анестезією, тому перед операцією необхідно лише здати лабораторні аналізи, які призначив лікар.

Кількість етапів операції залежить від локалізації і площі патологічного процесу, морфологічного підтипу пухлини та наявності коморбідних станів.

I ЕТАП – видалення пухлини в межах клінічно видимих ​​країв. Одразу після видалення біоптат інтраопераціонно забарвлюють спеціальними гістологічними фарбами (виконується маркування) і створюється «карта пухлини». Потім виконується фіксація цього матеруалу шляхом заморожування або фіксації в парафіні, після чого зафіксований матеріал нарізається особливим чином і оцінюється гістологом під мікроскопом. Операційну рану закривають спеціальним матеріалом і накладають пов’язку. До початку другого етапу пацієнт може перебувати у палаті клініки або вдома. Під час гістологічної оцінки біоптату визначаються ділянки в яких є пухлинні клітини, ці ділянки відмічаються на «карті пухлини», після цього хірург чітко орієнтується які саме області потрібно висікти для отримання наступних зразків.

ІІ ЕТАП – виконується висічення тих ділянок, в яких під час гістологічного дослідження були виявлені пухлинні клітини, з відступом 1 мм. Так повторюється доти, поки пухлина не буде повністю видалена і гістологічно всі краї резекції не будуть “чистими”.

ІІІ ЕТАП – реконструктивна операцію, під час якої рановий дефект закривається із застосуванням різних технік, які використовуються у пластичній хірургії, що дозволяє отримати найкращий естетичний результат.

Мал. Видалення пухлини шляхом мікрографічного хірургічного видалення методом Mohs

Мікрографічне хірургічне лікування за MOHS – зображення 2

І етап

Мікрографічне хірургічне лікування за MOHS – зображення 3

ІІ етап

Мікрографічне хірургічне лікування за MOHS – зображення 4

ІІІ етап

Мікрографічне хірургічне лікування за MOHS – зображення 5

ІV етап

Мікрографічне хірургічне лікування за MOHS – зображення 6

Тривалість процедури

Як і після будь-якої хірургічні процедури після операції за методом Mohs (Мос) залишається рубець.

Зовнішній вигляд і розмір рубця залежить від декількох факторів:

  • – розмір остаточного дефекту і його локалізація
  • – індивідуальні характеристики шкіри
  • – вік пацієнта і доступні варіанти реконструкції

При цьому важливим моментом є те, що методика за Мосом дозволяє максимально зберегти здорові тканини, в результаті формується менш помітний рубець, ніж при інших хірургічних методах видалення.

Після операції пацієнту надаються спеціальні рекомендації стосовно догляду для отримання найкращого естетичного ефекту.

Часті питання та відповіді

Ні, Mohs-хірургія проводиться амбулаторно під місцевою анестезією. Після процедури пацієнт може одразу йти додому. Госпіталізація може знадобитись лише у виняткових випадках при великих дефектах, що потребують складної реконструкції під загальним наркозом. 

Так, після Mohs-хірургії залишається рубець, але метод дозволяє максимально зберегти здорові тканини. Вигляд шраму залежить від розміру дефекту, локалізації, віку пацієнта та індивідуальних особливостей шкіри.

Відновлення триває 2–4 тижні залежно від розміру дефекту. Перший тиждень потрібні щоденні перев’язки та обробка рани, набряк і синці зникають за 7–10 днів, шви знімають на 5–14 день. Рубець формується до 6 місяців і стає менш помітним протягом 10–12 місяців.