За даними ВООЗ, близько третини світового населення страждає на різні форми грибкових захворювань, найпоширенішим серед яких є мікоз стоп. Захворюваність на нього серед дорослого населення різних країн варіюється в межах 15-25%, серед дітей показники дещо нижчі. Патогенні гриби (дерматофіти) можуть вражати шкіру стоп або нігті, можлива наявність в однієї людини обох різновидів мікозу, що вимагають різного підходу до лікування. Дерматофіти містять речовини, що пригнічують місцевий клітинний імунітет, тому інфекція прогресує, одужати без лікування неможливо. Запущений мікоз загрожує ускладненнями, вимагає складнішого та тривалішого лікування, тому звертатись до лікаря потрібно при появі перших симптомів цього захворювання.
Що таке мікоз стоп і чим він відрізняється від оніхомікозу?
Мікоз стоп – це найпоширеніша дерматофітія (дерматомікоз), інфекційне захворювання шкіри стоп, викликане патогенними або умовно-патогенними грибами. Зазвичай спочатку з’являється грибок між пальцями ніг, також він може вражати складки під пальцями, підошовну та бокові, тильні поверхні стоп, поширюватись на нігті.
Мікоз нігтів (оніхомікоз) – це ураження грибковою інфекцією нігтьових пластин та структур поруч з ними – нігтьових валиків, росткової частини (матриксу), ложа. Грибок нігтів ніг менш поширений порівняно з мікозом шкіри стоп, тому що грибковій інфекції проникнути у щільну нігтьову пластину важче, ніж подолати епідермальний бар’єр. З цієї ж причини оніхомікоз складніше лікувати.
Основними збудниками мікозу стоп і нігтів є гриби-дерматофіти. Мікоз стоп також можуть викликати дріжджоподібні гриби роду Candida, іноді кандидоз вражає нігті, переважно на руках, зрідка – на ногах. Інші можливі збудники оніхомікозу – плісняві гриби.
Причини та фактори ризику: чому виникає грибок на ногах?
Основні шляхи зараження патогенними грибами:
- прямий контакт зі шкірою, нігтями хворого;
- через взуття, аксесуари, предмети побуту й особистої гігієни, якими він користується;
- при відвідуванні бані, сауни, водного комплексу, басейну, пляжу, спортзалів.
Фактори, що підвищують ризик розвитку грибку на ногах:
- вологе середовище (підвищена пітливість стоп, недостатньо ретельне витирання після водних процедур);
- носіння тісного закритого взуття, синтетичних шкарпеток;
- незадовільна гігієна стоп;
- мікротравми шкіри стоп (тріщини, мозолі),
- пошкодження шкіри та нігтів (зокрема, внаслідок непрофесійного виконання педикюру);
- ендокринні патології – цукровий діабет, гіпотиреоз, ожиріння;
- судинні захворювання, що супроводжуються порушенням кровообігу, недостатнім кровопостачанням стоп;
- імунодефіцити, пригнічення імунітету внаслідок тривалого прийому деяких медикаментів;
- гіповітамінози;
- для оніхомікозу – мікоз стоп, псоріаз нігтів.
У групі ризику люди похилого віку, чоловіки, шахтарі, військові, спортсмени (дерматофітія стопи відома також під назвою стопа атлета).
Симптоми грибка стоп і нігтів: як розпізнати на ранній стадії?
Основні, найпоширеніші прояви мікозу стоп, з яких зазвичай починається розвиток захворювання – почервоніння, лущення та свербіж. При стертій формі єдиним проявом може бути помірне лущення шкіри між пальцями. Інші можливі прояви різних клінічних форм:
- утворення тріщин, виразок, ерозій;
- потовщення, ороговіння шкіри підошовної поверхні;
- набряки;
- ділянки, схожі на попрілості;
- поява пухирців, пухирів;
- різкий неприємний запах.
Можливі прояви грибку нігтів:
- зміна кольору нігтя на жовтий, чорний, сірий тощо (залежно від збудника). Розвиток поверхневої форми починається з появи білих плям, схожих на сліди крейди;
- зміни рельєфу поверхні – ямки, борозни, гребені;
- потовщення чи потоншення нігтьової пластини;
- розм’якшення, руйнування нігтя;
- деформація – ніготь може ставати ввігнутим чи викривлятись, як дзьоб;
- відшарування нігтя від нігтьового ложа.
За даними китайських дослідників (Liu M та інші), ризик ураження грибком значно вищий у пацієнтів з псоріазом. Факторами ризику також є механічні травми нігтя, гіпо- чи авітаміноз. Грибок нігтів симптоми має досить різноманітні, деякі з них подібні до ознак цих патологій, тому перші прояви оніхомікозу часто приймають за їх прогресування .
Діагностика: як лікар підтверджує грибок?
При підозрі на грибок шкіри стоп чи нігтів важливо підтвердити діагноз і встановити збудника. Тому лікар-дерматолог або подолог обов’язково доповнює збір анамнезу, фізичний огляд і дерматоскопію / оніхоскопію взяттям зішкребу шкіри або фрагменту ураженого нігтя для лабораторної діагностики. Можуть застосовуватись:
- мікроскопічне дослідження – золотий стандарт експрес-діагностики, дозволяє виявити спори, міцелій грибів;
- посів та культуральне дослідження або проведення ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Обидва дослідження досить тривалі, але дозволяють точно визначити збудника для призначення максимально ефективного лікування;
- при показаннях до системної протигрибкової терапії додатково проводиться біохімічний аналіз крові.
Цитата лікаря:
Для отримання достовірних результатів лабораторні дослідження необхідно проводити до початку протигрибкової терапії або через 2-4 тижні після її припинення. А лабораторна діагностика при підозрі на мікоз є обов’язковою: не існує універсальної схеми лікування, потрібно враховувати збудника, клінічну форму, ступінь тяжкості. До того ж подібними симптомами можуть проявлятись інші дерматологічні захворювання, що вимагають іншого лікування. Тому не варто просити в аптеці крем від грибка нігтів чи шкіри стоп, якщо діагноз не підтверджений лабораторними методами.
Що буде, якщо не лікувати грибок на ногах
Чим пізніше розпочате лікування грибку на ногах, тим довше воно триватиме. Тривалий перебіг мікозу призводить до пригнічення місцевого та загального імунітету, підвищує ризик ускладнень:
- приєднання вторинної бактеріальної інфекції та розвитку піодермій;
- розвитку алергічних реакцій, загострення хронічних алергічних захворювань (продукти життєдіяльності грибів є сильними алергенами);
- появи підошовних бородавок;
- погіршення перебігу наявних системних захворювань (цукрового діабету, судинних патологій);
- появи врослого нігтя, запалення м’яких тканин пальців, нігтьових валиків (при оніхомікозі);
- поширення грибкової інфекції на шкіру та нігті рук, а при імунодефіцитних станах – і на внутрішні органи.
Скільки часу займає лікування грибка на ногах?
В середньому мікоз шкіри стоп лікується 2-4 тижні, а грибок нігтів – 6-12 місяців. Тривалість лікування залежить від стадії, на якій воно розпочате, типу збудника, супутніх захворювань (зокрема, наявність цукрового діабету ускладнює лікування та погіршує прогноз). Також дуже важливо точно дотримуватись призначеної лікарем схеми, не припиняти лікування передчасно – зникнення зовнішніх ознак мікозу ще не означає повного знищення інфекції. Критерієм одужання вважається негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби, отриманий через 12 тижнів після завершення лікування.
Профілактика: як не заразитися повторно?
До грибкових інфекцій не виробляється імунітет, навпаки, перенесене захворювання підвищує ризик повторного зараження. Тому необхідна вторинна профілактика:
- регулярно обробляти засобами для дезінфекції взуття, підлогу, килимки, ванну чи душовий піддон під час і після лікування;
- використовувати в громадських місцях виключно власне взуття;
- носити шкарпетки з натуральним складом і зручне взуття, що не перешкоджає повітрообміну;
- тримати шкіру стоп сухою;
- користуватись персональним набором для педикюру та не допускати травмування шкіри, нігтів при його проведенні;
- зміцнювати імунітет.
Пацієнтам, що пройшли курс лікування мікозу стоп, нігтів, необхідно регулярно проходити контрольні огляди в дерматолога для своєчасного виявлення ознак рецидивів. З метою первинної профілактики такі огляди рекомендовані хворим на цукровий діабет та інші захворювання, що підвищують ризик розвитку мікозу стоп, оніхомікозу. У клініці Euroderm ви можете отримати консультацію лікаря-дерматолога, подолога, зробити медичний педикюр, що є складовою лікування та профілактики різних захворювань шкіри та нігтів стоп.
Джерела
- Gupta AK, Wang T, Lincoln SA, Bakotic WL. Interdigital and Plantar Foot Infections: A Retrospective Analysis of Molecularly Diagnosed Specimens in the United States and a Literature Review. Microorganisms. 2025;13(1):184. Published 2025 Jan 16. doi:10.3390/microorganisms13010184
- Bell-Syer SE, Khan SM, Torgerson DJ. Oral treatments for fungal infections of the skin of the foot. Cochrane Database Syst Rev. 2012;10(10):CD003584. Published 2012 Oct 17. doi:10.1002/14651858.CD003584.pub2
- Lipner SR, Scher RK. Onychomycosis: Clinical overview and diagnosis. J Am Acad Dermatol. 2019;80(4):835-851. doi:10.1016/j.jaad.2018.03.062
- Liu M, Kang Y, Zhang R. The Prevalence of Onchomycosis in Psoriasis Patients: A Systematic Review and Meta-Analysis. Mycoses. 2025;68(2):e70035. doi:10.1111/myc.70035
