Оніхолізис
Оніхолізис (оніходистрофія) є досить поширеною патологією, за якої відбуваються певні зміни нігтьової пластини, в результаті чого вона починає відшаровуватися, відходити від нігтьового ложа, починаючи з кінчика або бокового валика.
На руках захворювання проявляється найчастіше на безіменному пальці, але може виникнути й на інших. На ногах в основному уражається нігтьова пластина великого пальця. Причиною можуть бути, неякісні косметичні засоби, травми та мікротравматизація, контакти з алергенами, хронічні запальні захворювання шкіри, та інфекція.
Основні причини появи оніхолізису:
- – травмування шкіри або нігтьової пластини, неправильний догляд за руками та стопами;
- – інфікування, особливо грибками (оніхомікоз);
- – травма великого пальця ноги, носіння тісного взуття;
- – дерматологічні захворювання: дерматит, псоріаз, екзема;
- – порушення кровообігу на периферії (синдром Рейно);
- – алергія на мийні засоби (прання або миття посуду незахищеними руками);
- – постійний контакт шкіри з алергеном (гелі, лаки, накладні штучні нігті);
- – супутні захворювання: артрит, гіпотиреоз та ін.
Симптоми
Відшарування нігтьової пластини від її ложа може відбуватися зі сторони вільного краю, бокової поверхні нігтьової пластини та від сторони кутикули. В результаті під нею утворюється порожнина, куди починає надходити повітря, ніготь змінює свій колір і набуває білувато-сірого відтінку. Якщо разом з повітрям у піднігтьову порожнину потрапляє патогенна флора, ніготь стає коричневим або зеленим, а без своєчасного лікування може початися запальний процес, який призводить до набряклості, почервоніння валика та нагноєння.
Як діагностується це захворювання
Діагноз встановлюється дерматологом після ретельного вивчення анамнезу, але зазвичай буває достатньо зовнішнього огляду, щоб зрозуміти клінічну картину. Щоб діагностувати оніхомікоз (грибкову інфекцію), застосовують такі методи:
- Мікроскопія. Шматочок нігтьової пластини або луски шкіри береться з ураженої ділянки для подальшого вивчення під мікроскопом. Процедура взяття зразка абсолютно безболісна. Якщо результат виявиться позитивним, буде видно спори та міцелії. Але цей метод не дозволяє визначити вид і назву грибка.
- Культуральний метод («посів на грибок»). Взятий зразок після вивчення під мікроскопом поміщається в живильне середовище та термостат на період від 2 до 5 тижнів, протягом яких спостерігають за зростанням грибка. Вирощена колонія дозволить дізнатися його вид і назву.
Щоб точніше встановити діагноз і правильно обрати способи лікування, зазвичай застосовують обидва методи.
Лікування
Якщо оніхолізис виникає без видимої причини, в більшості випадків він проходить сам по собі за кілька тижнів. Вибір терапії безпосередньо залежить від причини, причому методи лікування можуть значно відрізнятися.
Головна рекомендація для усунення патології – це максимальне збереження нігтьової пластини сухою та надання їй можливості поступово закріпитися. Слід виключити травми та вплив агресивних речовин, алергенів. Не рекомендується очищати піднігтьову порожнину (щоб не спровокувати подальше відшарування), а також бинтувати уражений ніготь.
Якщо не вдалося встановити причину оніхолізису, і нігтьова пластина й далі відшаровується навіть при консервативному лікуванні, в її ложі можуть почати формуватися аномальні клітини з подальшим утворенням зернистого шару. Через півроку такого процесу цей шар перешкоджатиме прикріпленню нігтя до нігтьової пластини, що буде причиною стійкої деформації нігтьової пластини.
Лікарі
Діагностика та лікування захворювань шкіри, патології стопи та нігтів у дорослих та дітей.
Часті питання та відповіді про оніхолізис
Грибок – одна з причин оніхолізису, а оніхолізис може ускладнюватись приєднанням грибкової інфекції. Характерні зовнішні ознаки грибкового оніхолізису – піднігтьовий гіперкератоз (потовщення рогового шару) та поява коричневого відтінку нігтя. Для точної диференційної діагностики грибкового та негрибкового оніхолізису необхідне лабораторне дослідження фрагменту ураженої тканини.
Відшарування нігтів на руках може бути одним із проявів дерматологічних захворювань (псоріазу, екземи, атопічного дерматити тощо), грибкових і бактеріальних інфекцій, ендокринних, гастроентерологічних та інших системних захворювань.
Так, зв’язок між нарощеним нігтем і нігтьовою пластиною міцніше, за зв’язок між нігтьової пластиною та нігтьовим ложем, часте нарощування веде до поступового відшарування нігтя від шкіри.
Існує ризик розвитку оніхомікозу (грибку нігтів), нагноєння внаслідок приєднання бактеріальної інфекції, стійке порушення росту нігтя.