Алергічна астма: симптоми, причини та методи лікування

Що таке алергічна астма? Це хронічне запальне захворювання органів дихальної системи, що розвивається під впливом алергенів. Алергічна астма, розвиток якої зазвичай починається в дитинстві, є найпоширенішим типом астми (близько 80% усіх випадків бронхіальної астми), часто поєднується з іншими атопічними захворюваннями, добре реагує на терапію інгаляційними кортикостероїдами (ІКС).

Чим небезпечна алергічна астма

Прояви алергічної астми значно погіршують якість життя та порушують нормальну життєдіяльність, стають причиною розладів сну та хронічної втоми, частих пропусків занять у школі в дітей та тривалого перебування на «лікарняних» у дорослих.

Без належного лікування та підтримуючої терапії алергічна астма може призвести до тяжких довгострокових ускладнень. Основна небезпека в тому, що часті напади астми спричиняють хронічне запалення дихальних шляхів, виникає загроза:

• затяжних бронхітів і пневмоній з високим ризиком бактеріальних ускладнень (звужені бронхи не можуть виштовхувати слиз, створюється сприятливе середовище для патогенних бактерій);
• фіброзу бронхів — це незворотній та дуже небезпечний процес. Через погіршення функціонування бронхів підвищується навантаження на серце, розвивається комбінована серцево-легенева задишка;
• частих епізодів обструкції дихальних шляхів, під час яких знижується рівень сатурації (насиченості крові киснем).

У пацієнтів з тяжкими формами астми розвивається стійка обструкція, яка перешкоджає проникненню ліків до бронхів. Такі пацієнти потребують термінової госпіталізації та проведення реанімаційних заходів при черговому гострому нападі, інакше він може призвести до смерті внаслідок зупинки дихання (середній показник летальності в світі — 16%).

Цитата лікаря:

Ризик смерті через астму вищий у пацієнтів із супутніми захворюваннями легень, курців. Дуже суттєвим фактором ризику тяжких ускладнень є відсутність контролю над захворюванням через недостатню обізнаність, чим лікувати алергічну астму, або нехтування рекомендаціями лікарів щодо постійної підтримуючої терапії препаратами пролонгованої дії.

Причини появи алергічної астми

Алергічна астма розвивається при поєднанні ендогенних факторів (особливостей організму, схильності) з екзогенними (впливом на дихальні шляхи тригерів з навколишнього середовища).

Екзогенними етіологічними чинниками алергічної астми є алергени різного походження:

• побутовий та бібліотечний пил;
• пилок рослин;
• плісняві та дріжджові гриби;
• епідермальні — шерсть та лупа тварин, пух і пір’я птахів;
• інсектні — часточки тіл, продукти обміну речовин та життєдіяльності комах;
• професійні — фарба, лаки, побутова хімія, косметика;
• харчові;
• лікарські препарати.

Основні ендогенні фактори ризику:

• генетично обумовлена схильність (атопічні захворювання в сімейному анамнезі);
• наявність в анамнезі алергічних реакцій I типу (IgE опосередкованих), алергічного риніту, атопічного дерматиту тощо;
• бронхіальна гіперреактивність або генетична схильність до неї.

Симптоми алергічної астми

Особливості клінічної картини (як проявляється алергічна астма, вираженість проявів, частота та тривалість загострень) можуть варіюватися залежно від ступеня тяжкості захворювання. Найпоширеніші симптоми алергічної астми:

• відчуття здавленості та важкості в грудній клітці;
• хрип і свист під час вдиху-видиху;
• напади кашлю, що може супроводжуватися відходженням мокроти;
• епізодична експіраторна задишка (задишка, що характеризується ускладненням видиху);
• напади асфіксії.

Специфіка того, як з’являється алергічна астма, полягає у виникненні чи посиленні симптомів під впливом алергенів, хоча тригерами загострення можуть бути й неалергічні чинники (холодне, забруднене повітря, ГРВІ, фізичне перенапруження).

Діагностика алергічної астми

Діагностика алергічної астми — це цілий комплекс процедур, що дозволяють оцінити стан легень та виявити алерген:

• збір анамнезу — скарги на частоту та інтенсивність класичних симптомів;
• аускультація та перкусія легень, бронхів — прослуховування та простукування  грудної клітки з метою виявлення змін;
• спірометричний тест, пікфлоуметрія — обстеження функцій дихання;
• рентген грудної клітки;
• бронхоскопія;
• лабораторні дослідження на виявлення специфічних антитіл до алергенів.

Клініка Євродерм пропонує сучасні інформативні методи лабораторної діагностики алергічної астми:

• Молекулярно-генетична діагностика — дозволяє швидко та з високою точністю виявити ризики виникнення алергії, в тому числі спадкової, використовується для персоналізації лікування захворювання.
• Прік-тести — простий та безболісний метод діагностики алергічних захворювань. Дозволяє встановити алерген.
• Мультикомпонентна алергодіагностика — метод виявлення полівалентної сенсибілізації, допомагає виявити пилковий та харчовий алерген.

Методи та способи лікування алергічної астми

Фармакологічне лікування алергічної астми спрямоване на усунення симптоматики та покращення якості життя пацієнта.

Фармакологічна терапія:

• для усунення симптомів призначають інгаляційні симпатоміметики короткої та пролонгованої дії;
• основна терапія, що допомагає усунути запалення та набряки, включає інгаляційні та системні глюкокортикоїди;
• для полегшення відхаркування мокротиння застосовують муколітичну терапію.

Клініка Євродерм практикує сучасні, перевірені методи лікування алергічної астми, що демонструють гарні результати.

АСІТ — алерген-специфічна імунотерапія, що запускає протиалергічний імунітет проти певного алергену. Лікування алергічної астми методом АСІТ займає декілька років, але дозволяє повністю вилікуватись від хвороби. В основі алерген-специфічної імунотерапії лежить введення доз екстрактів алергенів, які програмують здатність організму не реагувати на алерген. Таким чином організм стає несприятливим до алергену. Метод підходить різним віковим категоріям, а лікування призначається у вигляді пігулок, крапель, спреїв чи ін’єкцій.

Біологічна терапія — біологічні препарати містять модифіковані молекули, котрі після введення блокують механізми розвитку запалення.

У настановах GINA (Глобальна ініціатива з астми) описані 5 кроків лікування захворювання алергічна астма. Що робити, з якого саме кроку почати, може визначити лише лікар після оцінки ступеня тяжкості. Важливо не просто усувати симптоми чергового загострення, а забезпечити тривалий контроль, зменшити частоту та знизити тяжкість загострень.

Перша допомога при нападі алергічної астми

Людина з таким діагнозом (чи її близькі) має знати, чим зняти напад алергічної астми та завжди мати при собі індивідуальний інгалятор з препаратом швидкої дії, що розширює бронхи — Сальбутамол (Вентолін) чи Формотерол (Зафірон). Перший крок невідкладної допомоги — застосування цього препарату.

Допоміжні заходи після цього:

• якщо змога, усунути вплив алергену, тригеру, що спровокував напад;
• сісти — в цьому положенні легше контролювати дихання;
• звільнитися від тісного одягу — розстібнути комірець, зняти чи ослабити пояс, краватку;
• заспокоїтись. В цьому допоможуть техніки релаксації, контрольованого дихання (методика контрольованого дихання при астмі не замінює фармакологічної терапії!).

При ознаках тяжкого нападу (30 та більше вдихів на хвилину, тахікардія, ціаноз, помітні рухи шийних, реберних м’язів, крил носа, утруднена мова) потрібно викликати швидку медичну допомогу.

Як зняти напад алергічної астми?

Фахівці рекомендують в домашніх умовах для введення препаратів, що розширюють бронхи, використовувати інгалятор зі спейсером. Це силіконова маска, що щільно притуляється до обличчя та допомагає уникнути поширених помилок, труднощів, які виникають при користуванні інгалятором з мундштуком, особливо в дітей. Необхідно струсити балончик, вставити у спейсер, притулити його до обличчя, виконати натискання та повільний глибокий вдих, утримувати маску в цьому положенні протягом 6 вдихів.

Алгоритм дій:

1. Використати Сальбутамол або Зафірон у дозуванні 100-200 мкг/доза, зробити 1-2 натискання.
2. В разі відсутності ефекту через 20 хвилин повторити.
3. В разі відсутності покращення доцільно випити системний кортикостероїд (дексаметазон, преднізолон).

Важливо:

• препарати «за потребою» (для швидкого зняття нападу) не призначені для використання поза загостренням;
• напад алергічної астми може тривати до доби. Добова доза сальбутамолу, формотеролу не повинна перевищувати 800 мкг;
• якщо ви не можете самостійно оцінити тяжкість нападу, а ознаки полегшення після фармакотерапії відсутні, краще перестрахуватися та викликати «швидку».

Заходи профілактики

Профілактичні міри для людей, що знаходяться в групі ризику, та пацієнтів, у яких вже діагностували астму, ось такі:

• зменшення впливу активного та пасивного куріння, побутових та професійних алергенів;
• своєчасне якісне лікування передастматичних хвороб — бронхіту, полінозу, алергічного риніту,
• профілактика гострих респіраторних та вірусних інфекцій, зокрема, щорічні щеплення проти грипу;
• покращення умов життя та праці;
• регулярна дозована фізична активність;
• мінімізація стресів і втомлюваності;
• за наявності алергії в анамнезі сім’ї — профілактичні обстеження.

При будь-яких проявах алергічної астми необхідно звернутися до лікаря — рання діагностика є важливою складовою профілактики ускладнень.

Чи можна вилікувати алергічну астму повністю?

Прогноз значною мірою залежить від ступеня тяжкості алергічної астми та наявності супутніх захворювань, але в більшості випадків можливе досягнення та утримання контролю. Якщо вдається утримувати контроль протягом 3 і більше місяців, а додаткові фактори ризику відсутні, рекомендоване зменшення обсягу фармакотерапії, згодом можливе навіть повне скасування медикаментів.

Завдяки інноваційним методам лікування прогнози при алергічній астмі сприятливі.

Так, АСІТ багатьом пацієнтам допомагає назавжди позбутися алергічних захворювань, а біологічна терапія ефективна навіть при тяжкій астмі, ще не піддається контролю традиційними методами. Основне правило, як вилікувати алергічну астму: при встановленому діагнозі чітко дотримуватися індивідуального плану лікування.

Клініка Євродерм пропонує сучасні інформативні методи лабораторної діагностики алергічної астми та практикує перевірені методи лікування алергічної астми, що демонструють гарні результати. При правильно поставленому діагнозі та адекватному виборі лікування алергічна астма виліковна.

Джерела:

Medical algorithm: Diagnosis and treatment of house dust mite-driven allergic asthmaJohannes Schulze, Ioana Agache, Ibon Eguiluz-Gracia, Jordis Trischler, Stefan Zielen First published: 23 January 2023
The ICQ asthma algorithm: Inhaled corticosteroid Containing resCUE (ICQ) treatment for present and future asthma management Alberto Papi, Milos Jesenak, Franco Alfano, Diego G Peroni, Federico Baraldi, Zuzana Diamant First published: 06 October 2021
Severe asthma in children and adolescents Eckard Hamelmann, Stanley J. Szefler, Susanne Lau First published: 10 May 2019
Lai CK, Beasley R, Crane J, et al. Global variation in the prevalence and severity of asthma symptoms: phase three of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Thorax. 2009; 64(6): 476- 483.
Bossley C, Suri R. An update on pediatric severe asthma. Curr Allergy Clin Immunol. 2013; 26(3): 114- 120.
Minor update to GINA 2025 Strategy Report, November 14, 2025, www.ginasthma.org/reports.