Імунна система — це захисний механізм організму, що бореться з зовнішніми агресорами (бактеріями та вірусами). Імунна система алергіків сприймає деякі інородні речовини як алергени та вмикає захисний механізм, починаючи виробляти антитіла (імуноглобулін Е). Для кожного організму алергени унікальні, тому люди страждають на алергію від різних тригерів — ліки, продукти харчування, пил, тощо.
Алергія — це патологічний стан, що спровокований неадекватною та небажаною реакцією організму на речовини, які зазвичай для здорових людей не представляють загрози для життя, не викликають хвороб. У перекладі з грецької алергія — реакція на чуже. І виникає стан при трьох умовах:
- сенсибілізація — організм має надзвичайно високу чутливість до певних речовин;
- специфічність — алергічна реакція розвивається лише на ці алергени;
- повторний контакт — в організмі вже є антитіла до речовини, і при повторному контакті імунна система реагує відповідними симптомами.
Симптоматика алергії може бути різною і залежить від етіології (алергена). Найбільш поширені загальні або місцеві реакції:
- Ураження системи дихання — закладеність носу та порушення носового дихання, чхання, кашель, носові виділення, задишка.
- Ураження кон’юнктиви очей — почервоніння, запалення, набряк, печіння, свербіж, відчуття сухості та піску.
- При уражені системи ШКТ — набряк слизових рота та глотки, труднощі з ковтанням, нудота та блювота, спазми в кишечнику, пронос.
- Реакції зі сторони шкіри — свербіж, утворення пухирців, папул.
Загальний стан при алергії погіршується — може виникати слабкість, кволість, біль у м’язах, підвищення температури, головні болі, порушення сну.
Причини виникнення алергії
Ще в 1989 році Девід Стречен видвинув гігієнічну гіпотезу, згідно якої підвищення норм гігієни підвищує ризики розвитку алергії. Пояснюються це просто: надмірна гігієна запобігає контакту організму з алергенами, знімаючи навантаження з імунної системи. Оскільки загроза зменшується і необхідність протистояти погрозам мінімізується, організм починає боротися з безневинними антигенами. Це і є основна причина виникнення алергічних реакцій на звичайні речовини.
Генетичні та навколишні фактори, які впливають на розвиток алергії
Генетична зумовленість — це одна з основних причин розвитку алергії у людини в будь якому віці. Ймовірність виникнення алергії у дитини чи підлітка, чи ї батьки аллергики, сягає 80%, якщо ж один з батьків — до 60%. Схильність спадкування від матері вдвічі вища. Якщо позитивного анамнезу в сім’ї немає, ризики бути алергиком сягають 15%.
До генетичних долучаються фактори навколишнього середовища. Причиною аномального стану імунної системи можуть бути:
- кліматичні чинники;
- стан екології;
- спосіб життя;
- умови праці;
- стреси та перевтома.
Природні та штучні алергени, що можуть спричинити алергічну реакцію
За походженням алергени мають наступну класифікацію:
- епідермальні — шерсть та слина домашніх тварин, пір’я, пух;
- харчові — будь-які продукти, але переважно червоні або цитрусові, горіхи, морепродукти;
- пилкові — пилок рослин;
- побутові — пил, дафнії;
- лікарські — будь-які лікарські препарати, в тому числі і вакцини;
- грибкові — пліснява, дріжджові гриби;
- інсектні — мікрокліщі, комахи, таргани.
Види алергії та їх симптоми та ознаки
Механізм та особливості розвитку алергії залежать від багатьох факторів: у двох людей реакція на один і той самий алерген може бути різною. Класифікація алергій проводиться за кількома критеріями.
По походженню алергенів:
- екзогенні — потрапляють в організм ззовні;
- ендогенні — виробляються самим організмом.
По швидкості розвитку:
- реакції негайного типу — перші симптоми виникають вже на протязі 10-15 хвилин після контакту з алергеном;
- пізнього (відстроченого) типу — від 1 до 6 годин;
- уповільненого типу — від декількох годин до декількох діб.
Харчова алергія та її симптоми
Харчова алергія — це реакція організму на різні продукти або їх складники. Найбільш розповсюджені харчові алергени — це білки, що присутні в рослинних та тваринних продуктах:
- горіхи та арахіс;
- яйця;
- риба, молюски;
- злакові;
- соя;
- кунжут.
Часто джерелом алергенів являються фрукти, овочі, особливо небезпечні цитрусові. Харчова алергія проявляється наступною симптоматикою:
- шкіра — свербіж, почервоніння, набряки;
- ШКТ — нудота, блювання, пронос;
- система дихання — нежить, кашель, задишка, ціаноз і іноді осиплість голосу.
Небезпеку для життя має гостра алергічна реакція — анафілактичний шок. Симптоми такого стану розвиваються стрімко — висип на шкірі, набряк слизових, проблеми з диханням та ковтанням, запаморочення. При сильному набряку слизової носоглотки є ризики смерті.
Сезонні алергії та їх симптоми
Сезона алергія виникає через контакт алегрегу з системою дихання, тому вона має статус респіраторної хвороби і в першу чергу впливає на очі (кон’юнктивіт), ніс (алергічний риніт) та дихальні шляхи (задишка, астма). Проявляється сезонна алергія переважно навесні та восени, рідше — протягом року. Періоди загострення сезонної алергії:
- перший — березень-травень (цвітіння кущів та дерев);
- другий — липень-червень (запилення злакових та трав);
- третій — серпень-жовтень (запилення бур’янів, пліснявих грибів).
До списку основних алергенів збудників сезонної алергії входять:
- дерева та кущі — тополя, береза, вільха, ліщина, ясен, в’яз;
- злакові та лугові трави — жито, пшениця, тонконіг, пирій, гречка та інші;
- газонна трава;
- бур’яни — полин, лобода, кульбаба, амброзія, коноплі, кропива.
Симптоми сезонної алергії:
- алергічна нежить, закладеність носу, чхання, свербіж в порожнині роту та горлі;
- запалення кон’юнктиви, свербіж, печіння, почервоніння, сухість;
- бронхіальна астма.
Алергія на домашніх тварин та її прояви
Алергія на тварин — це імунологічна відповідь організму на шерсть, пір’я, частинки епітелію, продукти життєдіяльності та паразитів, які мешкають на шкірі тварин. Мікроскопічні частинки осідають на меблях, стінах, одязі, концентруються в повітрі та потрапляють до організму через дихальні шляхи. Спровокувати алергічні реакції можуть домашні та сільськогосподарські тварини.
Найбільш розповсюджені симптоми такої алергії:
- набряк слизових дихальних шляхів;
- закладеність носу, нежить, чхання;
- запалення очей, почервоніння, свербіж, набряк повік;
- сухий кашель, першіння в горлі;
- бронхоспазми та важкість з диханням.
На фоні цих симптомів діагностується загальна слабкість, головні болі, порушення сну. Якщо алерген подіяв на шкіру (наприклад, тварина вкусила, облизала або подряпала алергіка), може розвинутись місцева реакція у вигляді почервоніння, набряку.
Алергія на пилових кліщів та її прояви
При перевищенні концентрації пилових кліщів у навколишньому середовищу є ризики виникнення алергії на них. Оскільки алерген потрапляє в організм, симптоматика алергії наступна:
- свербіння, чхання, рідкі виділення;
- почервоніння очей, скупчення виділень в куточках, набряк повік;
- свербіння шкіри — переважно обличчя.
Пилові кліщі можуть викликати напад астми, що супроводжується нічним кашлем, задишкою, хрипами під час дихання.
Контактна алергія та її симптоми
Алергічний контактний дерматит — це реакція організму на контакт з гаптенами. Це ліпофільни органічні та неорганічні речовини, що через невелику молекулярну масу долають епідермальний бар’єр. В зоні ризику знаходяться косметологи, перукарі, флористи, художники, спеціалісти що працюють з ліками, металами, хімічними компонентами.
До списку гаптенів входять:
- метали;
- рослини;
- фарбники;
- гумові присадки;
- пластмаси;
- біоциди;
- консерванти.
Контактна алергія починається з легкого почервоніння та висипу, що згодом переходять у сильний набряк та пухирці. Симптоматика доповнюється свербінням, а після розчісування та пошкодження пухирці на їх місці з’являються язви та ерозії. Під ураження потрапляє ділянка, що контактує з гаптеном, але інколи симптоми розповсюджуються по тілу.
Діагностика та які є методи лікування алергії
Встановлення алергену — це можливість покращити життя і навіть повністю позбутися алергії і займається цими питаннями лікар-алерголог. План діагностики включає збір інформації — опитування та фізікальний огляд, та інструментальну діагностику:
- шкірна проба — алерген наносять на невелику ділянку шкіри та спостерігають протягом 15-20 хвилин;
- аналіз на IgE — вивчення концентрації антитіл у крові;
- аплікаційна проба — алерген змішують з парафіном чи вазеліном та роблять аплікацію на спині, знімають пластину через декілька діб;
- шкірні патч-тести;
- провокаційні проби — має стовідсотковий точний результат, проводиться у стаціонарі під наглядом лікаря;
- мультикомпонентна алергодіагностика — оптимальний варіант виявлення полівалентної сенсибілізації, призначається пацієнтам з пилково-харчовим сидромом, з одночасною чутливістю до декількох алергенів та анафілактичними реакціями.
Молекулярна діагностика — порівняно новий, але дуже інформаційний метод. Використовується для виявлення генетичних мутацій, що спровокували алергію.
На основі отриманих результатів лікар-алерголог підбирає лікувальну терапію, що базується на обмеженнє контакту з тригером.
Методи лікування алергії: зменшення контакту з алергеном, медикаментозна терапія, алергенспецифічна імунотерапія, біологічна терапія
В основі лікування алергії — обмеження контакту з алергеном та виведення його організму. Пацієнту рекомендовано відмовитися від продуктів, що провокують цей стан, а також від побутової хімії, косметики, при необхідності — змінити рід діяльності та місце проживання.
Для лікування симптоматики та покращення загального стану назначають системну медикаментозну терапію у вигляді пігулок чи ін’єкцій, а також місцеву, наприклад, спрей в ніс, краплі в очі, креми та мазі на шкіру. Алергикам назначають десенсибілізуючі, антигістамінні засоби, ентеросорбенти.
Якщо алерген точно встановлено, проводиться алерген-специфічна імунотерапія. АСІТ — найефективніший метод лікування алергічних реакцій і полягає він у періодичному введенні в організм алергенів аби імунна система перестала реагувати на речовини виробіткою імуноглобуліну Е. Процес лікування імунотерапією тривалий (від 3 до 5 років), але має високу ефективність. При алергії на продукти практикують харчову десенсибілізацію: принцип методу такий самий, але пацієнту дають харчовий продукт, поступово підвищуючи поріг, що викликає негативну реакцію.
Чи існують профілактичні методи розвитку алергії
Основні правила профілактики терапії:
- виключити контакти з алергенами;
- слідкувати за станом імунної системи — проходити профілактичні огляди, ґрунтовно лікувати соматичні захворювання;
- своєчасно проводити прибирання оселі;
- вести здоровий спосіб життя;
- включити в раціон вітамінно-мінеральні комплекси.
При схильності до сезонних алергій необхідно ретельно готуватися до періодів загострення — приймати протиалергічні препарати до початку проявів симптоматики.
Джерела:
- Беш ЛВ. 2010. Сучасні можливості профілактики алергічної патології у дітей. Перинатол и педиатрия. 2(42): 27—31.
- Федорців ОЄ, Бурбела ЕІ, Волянська ЛА та ін. 2012. Епідеміологічне дослідження поширення бронхіальної астми у школярів м. Тернополя. Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції лікарів-педіатрів. Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією. Харків, 28 бер. 2012 р. Х: 150—151.
- Пухлик БМ. 2005. Проблема аллергии в мире и Украине. Нов медицины и фармации. 14(174): 23.
- Литвицкий П. Ф. Клиническая патофизиология // М.: Практическая медицина, 2015. — 776 с. С. 373-388.
- Арефьева А.С., Смолдовская О.В., Тихонов А.А., Рубина А.Ю. Аллергия и аутоиммунитет: молекулярная диагностика, терапия и возможные механизмы развития // Молекулярная биология. — 2017. — Март (т. 51, № 2). — С. 227–239.
- Колхир П. В. Доказательная аллергология-иммунология. — М.: Практическая медицина, 2010. — 528 с.
- Fahad M. Aldakheel. Allergic Diseases: A Comprehensive Review on Risk Factors, Immunological Mechanisms, Link with COVID-19, Potential Treatments, and Role of Allergen Bioinformatics // International Journal of Environmental Research and Public Health. — 2021. — Т. 18, вып. 22 (18 November). — С. 12105.
