Рожевий лишай Жибера

У 1860 році французький дерматовенеролог Каміл Жибер опублікував роботу з детальним описом проявів і специфічних особливостей захворювання, яке назвав pityriasis rosea (рожевий висівкоподібний лишай). Згодом цей дерматоз увійшов в медичну літературу під назвою рожевий лишай Жибера. Серед загальної кількості пацієнтів, у яких діагностують дерматози, пацієнти з рожевим лишаєм Жибера становлять не більше 2%, до цього захворювання більш схильні жінки, особливо вагітні, підлітки та молодь, люди з ослабленим імунітетом. Прояви виникають переважно у весняно-осінній сезон.

При появі рожевих плямистих висипань обов’язково потрібно звернутись до дерматолога, який проведе диференційну діагностику та порекомендує, як лікувати рожевий лишай Жибера. У клініці Euroderm здійснюється лікування цього захворювання за сучасними протоколами.

Рожевий лишай Жибера – що це таке

Рожевий лишай Жибера це гостре запальне захворювання шкіри зі стадійним перебігом: на початковій стадії з’являється одиничний первинний елемент (материнська бляшка), потім численні вторинні висипання у формі круглих рожевих плям значно меншого розміру. Ймовірно, захворювання має інфекційно-алергічну (вірусну) природу, але на відміну від типових вірусних екзантем не супроводжується значним підвищенням температури та проявами загальної інтоксикації. При типовому перебігу рожевий лишай Жибера минає самостійно за 4-6 тижнів, але до зникнення симптомів може спричиняти значний дискомфорт, ускладнюватись приєднанням інфекції, в таких випадках його потрібно лікувати. До підтвердження діагнозу рожевий лишай Жибера лікування розпочинати не варто, обов’язково необхідна диференційна діагностика.

Рожевий лишай Жибера: причини виникнення

Причини рожевого лишаю Жибера достеменно не з’ясовані, найшвидше, захворювання розвивається при поєднанні кількох чинників:

● вірусна інфекція (простежується чіткий зв’язок з вірусами герпесу 6 та 7 типу, але не в усіх ці інфекції викликають висипання);
● генетична схильність;
● порушення у функціонуванні імунної системи;
● вплив тригерів – стресу, переохолодження, акліматизації, шкірних інфекцій, опіків, харчових та респіраторних подразників (забруднене повітря, вживання продуктів з високим вмістом гістаміну);
● додатковими факторами ризику є ендокринні розлади, гормональний дисбаланс, ослаблення імунітету після перенесеної інфекції.

Більшість дослідників вважає рожевий лишай (Жибера) інфекційно-алергічним захворюванням. Тобто висипання – це імунна відповідь організму на інфекцію, а не прояв шкірної інфекції, що передається при контакті, як лишай грибкової природи. Рожевий лишай Жибера вважається незаразним, але в період активних проявів варто мінімізувати контакти з іншими людьми.

Рожевий лишай Жибера: симптоми та як він проявляється

Симптоми лишаю Жибера залежать від стадії:

● до появи шкірних проявів можливі слабкість, незначне підвищення температури, головний біль, втомлюваність;
● на спині, грудях, животі, зрідка на руці чи нозі утворюється овальна рожева, червонувата пляма, що ледь підноситься над поверхнею шкіри, збільшується. сягає 2-5 см у діаметрі;
● через 1,5-2 тижні по всьому тулубу, а потім і на кінцівках з’являються численні округлі рожеві плями розміром 0,5-1 см, що розташовуються за лініями Лангера (умовні лінії, в напрямку яких шкіра розтягується), на спині утворюють малюнок «різдвяної ялинки»;
● часто відбувається лущення у формі «комірця» на межі центральної та периферичної ділянки, центр та краї плями вільні від лусочок;
● можливі свербіж, набряк та виражене почервоніння – ознаки подразненого рожевого лишаю;
● поступово вторинні елементи, що з’явилися раніше, зникають, спочатку темнішає та відлущується центральна частина плями, потім зникає червоний вінчик, залишається помірна гіперпігментація. Вторинні елементи з’являються та зникають не одночасно, можуть зберігатися до 2 місяців.

Це клінічна картина типового рожевого лишаю Жибера, приблизно у 20% випадків він має атиповий перебіг, через розмаїття проявів атипових клінічних варіантів його легко сплутати з іншими дерматозами, які вимагають іншого підходу до лікування. Зокрема, спеціалісти напрямку дитяча дерматологія частіше стикаються з атиповими формами – папульозною, везикулярною.

Рожевий лишай (Жибера): чим відрізняється від інших дерматозів

За клінічними проявами лишай Жибера або рожевий лишай досить подібний до деяких лишаїв грибкової (різнокольоровий, стригучий) чи неінфекційної природи, а також до екземи та низки інших дерматозів. Але для інших захворювань нехарактерні утворення материнської бляшки, розташування вторинних елементів за лініями Лангера та лущення у формі комірця.

При висококонтагіозній дерматофітії (стригучому лишаї) висипання можуть з’являтись на волосистій ділянці голови, при різнокольоровому висівкоподібному лишаї (грибкове захворювання з низькою контагіозністю) плями мають різне забарвлення, переважно темніше, схильні до злиття. Неінфекційні дерматози – псоріаз (лускатий лишай), екзема, алергічний контактний дерматит мають свою специфіку проявів, схильні до тривалого перебігу з рецидивами. Для рожевого лишаю Жибера повторні епізоди після одужання нетипові, більшість людей переносить один епізод протягом життя, хоча є клінічні варіанти з хронічним перебігом.

Розрізнити ці захворювання тільки за візуальними ознаками, особливо на ранній стадії, досить складно. Тому дерматолог обов’язково проводить диференційну діагностику, яка окрім візуального огляду з дерматоскопією може включати огляд у світлі лампи Вуда, проби з аніліновими барвниками, мікроскопію зішкріба, шкірні алергопроби. Також дерматолог може призначити низку аналізів крові для виключення венеричних інфекцій.

Протокол лікування рожевого лишаю Жибера

При типовому перебігу без ускладнень рожевий лишай Жибера минає самостійно незалежно від лікування, необхідно лише подбати про захист шкіри від подразнень. Медикаментозна та немедикаментозна терапія проводяться за потреби. При атипових варіантах, а також в разі приєднання вторинної інфекції тривалість перебігу може збільшуватись, лікар розглядає доцільність додаткового лікування.

Необхідно обмежити водні процедури, не розтирати шкіру мочалкою, рушником, носити одяг вільного покрою з м’яких натуральних тканин, не піддавати уражену шкіру впливу сонячних променів. Також варто уникати інтенсивного потовиділення через перегрів, фізичну активність.
В період гострих проявів рекомендована збалансована гіпоалергенна дієта, вживання великої кількості рідини. Алкогольні напої заборонені.
Симптоматична терапія при поширених висипаннях з вираженим свербежем – аплікації топічних кортикостероїдів, пероральний прийом антигістамінних препаратів.
Якщо шкірні прояви поєднуються з симптомами вірусної інфекції, лікар також може призначити противірусні препарати.
В разі розвитку ускладнень додатково проводиться системна терапія кортикостероїдами.
При затяжному перебігу може застосовуватись фототерапія.

Діагностика та лікування рожевого лишаю Жибера в Euroderm

Прийом та консультація дерматолога у клініці Euroderm починається з опитування, збору анамнезу – так лікар з’ясовує ймовірну причину захворювання. Потім дерматолог проводить візуальний огляд з дерматоскопією, вивчає висипання зі збільшенням. Якщо клінічна картина недостатньо специфічна, лікар додатково застосовує методи лабораторної діагностики, проводить шкірні тести.

Лікар адаптує протокол лікування рожевого лишаю Жибера до конкретного випадку з урахуванням форми захворювання (стандартна чи атипова), поширеності висипань, вираженості супутніх проявів (свербіж, набряк), наявності ускладнень. Дерматолог надає рекомендації щодо режиму, за потреби у медикаментозній терапії індивідуально підбирає препарати та схему застосування. Для дітей та вагітних застосовуються особливі протоколи лікування.

Рожевий лишай Жибера – доброякісний стан, який зазвичай минає самостійно. Але через схожість проявів з іншими дерматозами та наявність атипових форм необхідне підтвердження діагнозу дерматологом і контроль перебігу з оцінкою необхідності додаткового лікування. Якщо вас турбують плямисті рожеві висипання, запишіться на консультацію в клініку Euroderm, щоб визначитись з правильною тактикою.

Фахівці клініки

Напрями

Літус Олександр Іванович

доктор медичних наук, професор, голова експертної групи МОЗ за напрямом «Дерматовенерологія»

Консультує складні випадки області дитячої та дорослої дерматології