Келоїдні рубці

Келоїдні рубці (келоїди) – патологічні щільні розростання сполучної тканини, які виходить за межі первинного ушкодження шкіри. Рубець збільшується після загоєння рани, може спричиняти свербіж, біль і значний косметичний дефект. Найчастіше келоїди формуються у віці 10–30 років, у пацієнтів зі спадковою схильністю та темними фототипами шкіри. Самостійне лікування або використання народних засобів активізує ріст рубцевої тканини. Оптимальне рішення – своєчасна консультація дерматолога або дерматохірурга та індивідуальне лікування.

У клініці Euroderm для кожного пацієнта складають персональний план лікування з урахуванням типу, структури, розмірів рубця, фототипу шкіри.

Келоїдні рубці – що це таке

Келоїдні рубці це не лише естетична чи косметологічна проблема, а захворювання, яке потребує спеціального лікування. Келоїд належить до патологічних рубцевих змін і має окремий код в Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ 10): L91.0 – келоїдні рубці.

Механізм їх утворення пов’язаний із надмірною активністю фібробластів, спричиненою травматичним пошкодженням шкіри (раною). Вони синтезують надлишок колагену, через що рубцева тканина аномально розростається після загоєння рани.

Ознаки келоїдного рубця:

● вихід за межі первинної рани;
● підвищення над рівнем шкіри;
● щільна консистенція в порівнянні з іншими ділянками шкіри;
● гладка блискуча поверхня;
● свербіж, болючість або відчуття натягу;
● незвичні відчуття – парестезії;
● рожевий, червоний або бурий колір.

На відміну від звичайних рубців, келоїди не зменшуються і без правильного лікування лише збільшуються.

Причини виникнення келоїдних рубців

Утворення келоїдів залежить від індивідуальних особливостей організму та перебігу загоєння рани.

Фактори ризику:

● спадкова схильність;
● темні фототипи шкіри;
● підлітковий вік і вагітність;
● інфікування або тривале запалення рани;
● повторне травмування рани, що не загоїлася;
● локалізація на грудній клітці, плечах, мочках або в зоні нижньої щелепи.

Помилково за келоїд можна сприйняти гіпертрофічний рубець. Та вони мають принципові відмінності. Гіпертрофічний – залишається в межах початкової рани та інколи може поступово зменшуватися. Келоїд виходить за її межі, росте і характеризується високою частотою рецидивів після неповного лікування.

Келоїдні рубці на обличчі

Келоїдні рубці на обличчі виникають після акне, пірсингу, опіків, травм або операцій. Через тонку шкіру, густу судинну мережу та високі естетичні вимоги обличчя потребує вкрай точного вибору методики лікування. Інакше рубець розростатиметься.

У більшості випадків перевагу надають комбінованому малоінвазивному лікуванню. Хірургічне висічення застосовують за чіткими показаннями, поєднуючи з профілактикою повторного утворення келоїду.

Келоїдні рубці: як лікувати

Як лікувати келоїдні рубці залежить від розміру келоїда, його локалізації, давності утворення та ризику рецидиву.

Лікування келоїдних рубців може включати:

Медичні силіконові пластини та гелі.
Компресійну терапію.
Ін’єкції кортикостероїдів.
Кріотерапію.
Лазерні технології.

Найефективніше поетапне поєднання кількох методів. Такий підхід дозволяє зменшити об’єм рубця, усунути симптоми, косметичні дефекти та знизити ризик повторного формування (рецидиву). У клініці Euroderm програма лікування рубців формується індивідуально після огляду та обстеження пацієнта.

Келоїдні рубці: видалення

Видалення келоїдних рубців хірургічним способом розглядають при великих розмірах рубця, стійкому больовому синдромі або відсутності ефекту від консервативної терапії.

Первинне оперативне висічення не рекомендується через високу травматичність та ймовірність рецидиву. Хірургічне лікування комбінують із додатковими методами:

● ін’єкціями препаратів;
● компресійними пов’язками;
● променевою терапією за показаннями;
● регулярним лікарським контролем.

В клініці EuroDerm операції виконуються у відділенні дерматохірургії, де лікар визначає оптимальну тактику лікування для кожного пацієнта.

Діагностика та лікування келоїдних рубців в Euroderm

Діагностика починається зі збору анамнезу та клінічного огляду. Лікар оцінює форму, межі, щільність, локалізацію рубця, швидкість його росту та ефективність попередніх методів лікування. Враховують спадкову схильність до утворення келоїдів та фототип шкіри.

Отримані дані дозволяють підібрати індивідуальний протокол терапії, визначити послідовність консервативних та хірургічних процедур і тривалість спостереження.

Систематичний контроль після лікування – обов`язкова частина терапії, оскільки дозволяє моніторити стан пацієнта, корегувати лікування та своєчасно попередити рецидив.

Висновок

Келоїдні рубці добре піддаються лікуванню за раннього звернення до лікаря та комплексній терапії. Та навіть від старих і великих келоїдів можна позбутися. Спроби самостійного лікування або видалення підвищують ризик рецидиву і ускладнюють терапію.

Якщо ви маєте келоїдні рубці і бажаєте їх позбутися – запишіться на консультацію до фахівців Euroderm, щоб отримати точний діагноз, індивідуальний план лікування та професійний супровід на кожному етапі.

Напрями

Фахівці клініки

Літус Олександр Іванович

доктор медичних наук, професор, голова експертної групи МОЗ за напрямом «Дерматовенерологія»

Консультує складні випадки області дитячої та дорослої дерматології