Алергічний контактний дерматит

Контактний дерматит (КД) – одне з найпоширеніших шкірних захворювань, оскільки спостерігається у 15–20 % населення. Він буває:

алергічний (АКД). Найчастіше виникає у генетично схильних до нього пацієнтів і людей з підвищеною чутливістю до алергенів, причому навіть у їх малій концентрації. Захворювання розвивається від дотику шкіри з косметичними засобами, барвниками, які використовуються для забарвлення тканини для одягу, гумою, отруйним плющем, хімічними компонентами, що містяться в мазях і кремах. Нерідко поява АКД пов’язана з вживанням тих чи інших продуктів;

ірритантний (ІКД). Зустрічається в 80 % випадків контактного дерматиту, й може розвинутися в усіх, особливо після декількох впливів алергенних речовин. Найпоширенішими речовинами, що провокують його, є мило, засоби для миття посуду та прання, кислоти, різні розчинники, слина, продукти життєдіяльності організму (сеча, фекалії).

Обидва види контактного дерматиту супроводжуються печінням, поколюванням, почервонінням і набряками, а також лущеністю шкірних покривів. При зверненні до лікаря необхідно взяти із собою ті особисті речі, що перебувають у регулярному використанні, щоб лікар міг розглянути їх як потенційні подразники й причини виникнення захворювання.

СИМПТОМИ

Головні симптоми алергічного контактного дерматиту – це червоні висипання й сверблячі шкірні покриви. Гостра форма захворювання від впливу отруйного плюща або навіть звичайних рослин (дуб, сумаха й ін.). Відрізняється від уражень у хронічній стадії.

Гострий АКД спостерігається у вигляді почервоніння й припухлості на шкірі з маленькими опуклими бульбашками, причому ці симптоми виникають практично відразу або через кілька годин після зіткнення алергенів зі шкірою.

Хронічна форма АКД схожа на екзему – на шкірі з’являються потовщення, нарости й дрібні тріщини. Розташовується висип у тих місцях, де алерген стикається зі шкірним покривом. Наприклад, висип, що виникає від контакту з металом, знаходиться на мочках вух (сережки) або на шиї від ланцюжка або намиста. Якщо дратівливим фактором є косметичні засоби та засоби догляду, висип з’являється на обличчі (найбільше буває на повіках) або руках.

Досвідчений і професійний алерголог завжди відрізнить АКД від симптомів, що виникають при інших дерматитах (псоріаз, атопічний або себорейний вид).

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Захворювання діагностується на підставі обстеження всіх шкірних покривів, тестування й бесіди з пацієнтом. Під час розмови лікар розпитує про захоплення хворого, його професійну діяльність (шкідливі умови), про використання косметичних засобів, парфумів, фарби для волосся, носінні ювелірних прикрас з різних металів, які спричиняють подразнювальний вплив на шкіру.

Для постановки діагнозу АКД використовуються шкірні патч-тести. На ділянку шкірного покриву спини наноситься невелика кількість потенційного алергену, причому в розведеному вигляді, і закривається смужкою паперу. Через 48 годин патч видаляється, роздратування, що виникло, уважно оглядається й оцінюється лікарем. Після цього патчі накладаються на 72–96 годин. Таке тестування дає можливість виявити хімічний засіб, що став алергеном для конкретного пацієнта, щоб згодом виключити його вплив.

ЛІКУВАННЯ

Визначення алергену є основним і важливим фактором для правильних порад лікаря. Виключити тригери з життя пацієнта – головний ключ до лікування алергічного контактного дерматиту. При неможливості уникати контакту з цими речовинами висип може перейти у хронічну форму, що нерідко стає причиною інвалідності та значного погіршення здоров’я. Поради фахівців:

  • свербіж при гострій формі АКД можна заспокоїти холодними компресами;
  • якщо дерматит виник на руках, слід виключити їх надмірне миття і застосовувати тільки не подразнювальні та зволожувальні речовини. У милі, мийних засобах і зволожувачах не має бути сильно діючих хімічних компонентів і ароматів. Якщо неможливо уникнути контакту з подразниками, для захисту рук можна надягти рукавички. Але слід пам’ятати, що висип може з’явитися і від матеріалів, з яких виготовляються рукавички;
  • при АКД стоп можна використовувати спеціальні захисні шкарпетки;
  • щоб обмежити поширення висипу і дещо зняти гостроту реакції після контакту з отруйними рослинами, необхідно відразу ж вимити уражені ділянки шкіри;
  • щоб виключити контактування шкіри з металевими частинами застібок на одязі, на них необхідно нанести спеціальне покриття.

Для лікування алергічного контактного дерматиту застосовують топічні й системні стероїди, антигістамінні, імуномодулятори, антибіотики, світлотерапію.

Топічні стероїди
Належать до протизапальних препаратів, їх використання 1–2 рази на день швидше допомагає усунути висип. Топічні стероїди поділяються на кілька видів, залежно від їх формули. Легші препарати (наприклад, гідрокортизон) в аптеках продаються без рецепта. Якщо їх застосування протягом тижня не дає результатів або відбувається погіршення, слід звернутися до лікаря, може знадобитися лікування більш потужними стероїдами. Але користуватися ними слід обережно, оскільки на чутливих ділянках тіла (обличчя, пахвові западини, пахова зона) може потоншати шкірний покрив і виникнути розтяжки.

Антигістамінні засоби
Призначаються для зняття свербіння при контактному дерматиті, хоча стероїди можуть значно ефективніше усувати висип. Седативні антигістамінні, які приймаються орально, можуть мати побічні ефекти: сонливість, сухість слизових оболонок, запаморочення, ускладнене сечовипускання, координаційні порушення. Ці препарати з особливою обережністю призначаються пацієнтам похилого віку не тільки з вищевикладених причин, а й тому, що вони потенційно взаємопов’язані з деменцією. Антигістаміни слід приймати тільки за призначенням фахівця.

Топічні імуномодулятори
Ці препарати є інгібіторами кальциневрину й протизапальними засобами. Їх застосування не витончує шкірні покриви, що особливо важливо для пацієнтів з дерматитом обличчя й чутливих ділянок тіла (геніталії, пах, місця згинання кінцівок). Побічні ефекти виражені печінням і свербінням на ділянках нанесення.

Місцеві антибіотики
У разі появи тріщин і виникненні вторинної інфекції застосовуються мазі, що містять антибіотики. Але використовувати їх слід обережно, оскільки ті засоби, які відпускаються без рецепта, можуть самі спровокувати АКД, тому необхідна консультація лікаря.

Системні стероїди
Ці лікарські препарати призначаються перорально або у вигляді уколів. Застосовуються при сильному висипу, набряклості або при висипаннях, що займають більшу частину шкірних покривів. Зазвичай вони дають швидкий ефект у лікуванні дерматиту, вважаються безпечними у разі нетривалого вживання.

Системні стероїди не рекомендується застосовувати при довгостроковому лікуванні, оскільки вони мають значні побічні ефекти: збільшення ваги, виникнення захворювань очей (катаракта, глаукома), поява невеликих синців, порушення сну, витончення кісткових тканин. Щоб уникнути загострення АКД, приймати їх слід точно до вказівок лікаря. Стероїдні препарати, які можуть призначатися у важких випадках: циклоспорин, азатіоприн, метотрексат та ін.

Світлолікування
Якщо названі вище види терапії не дають результатів і не усувають симптоми алергічного контактного дерматиту, то лікар може призначити пацієнтові світлолікування.