Системна терапія є одним з найважливіших способів лікування шкірних захворювань, при якому призначаються таблетовані препарати, ін’єкції, що усувають внутрішні патології.
Системна терапія
Лікувальні засоби з етіотропною та патогенетичною дією на мікробні збудники, полегшують стан хворого, усуваючи інфекційні або паразитарні дерматози. Системна терапія має свої особливості, її застосовують зазвичай при важких загостреннях.
ПЕРЕВАГИ ЦЬОГО МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ
У деяких випадках при окремих видах шкірного захворювання системна терапія є життєво необхідною.
Якщо дерматоз виникає в результаті відомого подразника (наприклад, хімічного алергену), який ще не встиг стати причиною підвищеної чутливості відразу до декількох факторів, то після його ліквідації одужання настає досить швидко.
У тому разі, коли не знайдено алерген, що викликає шкірне захворювання, або у пацієнта спостерігаються алергічні реакції на безліч подразників у результаті генетичної схильності або набутої сенсибілізації, головним призначенням стає системне лікування:
- симптоматична терапія;
- ліквідація вогнищ хронічних інфекцій;
- усунення патологій внутрішніх органів;
- стабілізація нервової системи;
- нормалізація роботи залоз внутрішньої секреції;
- десенсибілізуюча терапія.
Такий системний підхід до лікування дерматозів допомагає швидше впоратися з хворобою, що призводить до значного поліпшення якості життя пацієнта.
ПРИ ЯКИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ЦЕЙ МЕТОД
Системну терапію проводять при діагностуванні пухирчатки, червоного вовчака в гострій фазі, еритродермії у важкій формі, псоріазу, дерматоміозитів, псоріатичного артриту.
Показано таке лікування й при виявленні у хворого піодермій різних видів, дерматомікозів, що виникають від різноманітних збудників, туберкульозу, корости, вірусних дерматитів та ін.
ЯК ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ЦЕЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ
Тактику лікування лікар обирає на підставі поставленого діагнозу, результатів клінічного огляду та лабораторних досліджень.
Терапія призначається строго індивідуально, з урахуванням статі й вікової категорії пацієнта, даних анамнезу, стадії та ступеня тяжкості захворювання, поширеності висипань. Обов’язково береться до уваги індивідуальна непереносимість лікарських препаратів і те, наскільки ефективним було попереднє лікування.
ТРИВАЛІСТЬ ПРОЦЕДУРИ
Тривалість терапії визначає лікар на підставі індивідуальних даних кожного хворого, враховуючи вид захворювання шкіри, ступінь його тяжкості та ефективність обраного методу лікування.