Контагіозний молюск: звучить гірше, ніж лікується

28 березня 2020

Торбенко Євгеній Ліодорович

Контагіозний молюск: звучить гірше, ніж лікується

Перша асоціація, яка виникає при згадці цього захворювання, досить відразлива. Проте насправді це хвороба доброякісна й характерні «горбки» і «пухирці» контагіозного молюска провокує вірусна інфекція.

Симптоми контагіозного молюска

Це захворювання рідко переплутаєш з чимось іншим. Збудник контагіозного молюска викликає характерні шкірні ураження, що складаються з одиночних або, частіше, множинних, округлих, куполоподібних, рожевих, воскоподібних папул діаметром 2-5 мм. Рідше, в разі гігантського молюска, шкірні ураження досягають діаметра до 1,5 см.

Папули контагіозного молюска дуже специфічні: мають виражений білястий кінчик, що нагадує за формою купол і містить пастоподібні вміст. Наповнення (вміст) папули може нагадувати «пробку», яка насправді є скупченням тілець молюска, також відомих, як тільця Хендерсона-Патерсона.

Приблизно у 10% пацієнтів навколо уражень розвивається екзема, зазвичай вона  спонтанно зникає після видалення контагіозного молюска.

Щодо інших, у тому числі системних проявів, то інфекція зазвичай протікає практично безсимптомно: проявів, які зазвичай асоціюються з вірусними інфекціями (лихоманка, нудота або нездужання), людина з цим захворюванням не відчуває. Втім, окремі ураження на шкірі можуть бути болючими або чесатися.

Контагіозний молюск: діагностика

У більшості випадків діагноз поставити легко: ураження на шкірі дуже специфічні. Складнощі в постановці діагнозу можуть виникнути хіба що у випадку так званого  гігантського молюска. Якщо при постановці діагнозу виникають питання, лікар може розкрити папулу, щоб знайти за допомогою мікроскопа характерні тільця.

Рідше для діагностики використовуються серологічні тести і ПЛР. Набагато важливіше для дорослих пацієнтів груп ризику у подібних випадках пройти додаткову перевірку на наявність інших захворювань, що передаються статевим шляхом, а також ВІЛ-інфекцію (у пацієнтів з ураженнями в ділянці обличчя).

Перебіг інфекції контагіозного молюска

Тривалість загострень контагіозного молюска варіюється. Більшість випадків проходять без лікування протягом 6-9 місяців, але деколи папули зберігаються протягом 3-4 років. Поодинокі папули рідко залишаються на шкірі більше 2 місяців. Однак пацієнти з ВІЛ, які не отримують антиретровірусну терапію, або люди, що приймають імунодепресанти (препарати, котрі пригнічують імунітет), схильні до більш тривалої  інфекції.

Як передається контагіозний молюск

Контагіозний молюск виникає після фізичного контакту із хворою людиною\ ураженою поверхнею, наприклад, із попередньо інфікованим сексуальним партнером або членом сім'ї. Пацієнти, які мають численних статевих партнерів або практикують незахищений секс, мають підвищений ризик зараження контагіозним  молюском. До групи підвищеного ризику входять також діти, які відвідують загальні душові, басейни, так само як і спортсмени, які користуються загальним гімнастичним обладнанням та лавками.

Якщо людина страждає супутніми шкірними захворюваннями, такими, що порушують цілісність епідермісу (наприклад, атопічним дерматитом), контагіозний молюск може поширюватися швидше.

Лікування контагіозного молюска

Незважаючи на те, що контагіозний молюск – інфекція, яка може (але не завжди!) передаватися статевим шляхом, це все ж таки доброякісне захворювання, котре відносно легко лікується. Головне – вчасно звернутися до фахівця і дотримуватися його рекомендацій.

Варіанти лікування контагіозного молюска, що доступні на сьогодні, дуже різноманітні

  • видалення контагіозного молюска хірургічним шляхом (кюретаж, вишкрібання)
  • видалення контагіозного молюска лазером
  • заморожування контагіозного молюска кріотерапією
  • обробка папул місцевими препаратами (такими, як саліцилова або молочна кислота).

Будь-який з цих методів рекомендує лікар індивідуально, із урахуванням особливостей перебігу захворювання, локалізації уражень, віку чи стану пацієнта тощо.

Іноді може знадобитися більше одного сеансу лікування (зазвичай через появу нових поразок на шкірі).

Самолікування неприпустимо, оскільки в цьому випадку часто підвищується ризик повторного зараження інфекцією, а також її поширення серед членів сім'ї. Обмеження фізичного контакту з інфікованими ділянками шкіри і часте миття рук можуть зменшити ризик передачі інфекції. Також слід намагатися уникати подряпин, адже вони можуть привести до поширення папул контагіозного молюска. У межах сім'ї не рекомендується фізичний контакт, обмін одягом і рушниками на момент захворювання.