Вітиліго

Вітиліго – один з різновидів захворювання шкірних покривів невідомої етіології, у хронічній формі. На тлі того, що відбувається руйнування меланіну в організмі, зменшується кількість меланоцитів, дерма втрачає свою природну пігментацію, і в результаті на окремих ділянках шкіри з’являються білі плями.

Експерти вважають, що порушення процесів меланогенезу й зниження в організмі меланоцитів пов’язано з аутоімунними механізмами. У середньому Вітиліго зустрічається у 0,5–2 % людей від загального числа населення, причому поширеність цього захворювання однакова як у дорослих, так і в дітей.

СИМПТОМИ

При вітиліго на поверхні шкіри, а іноді й на слизових оболонках, утворюються окремі або численні плями, що мають молочно-білий колір, різноманітну форму й різний розмір, але з чітко окресленими краями. Найчастіше вони з’являються на травмованих ділянках шкіри (феномен Кебнера), можуть розростатися та зливатися. Усередині осередків депігментації можуть залишатися пігментовані, рідко – гіперпігментовані ділянки шкіри, розташовані в основному на межах осередків.

Вітиліго зазвичай утворюються на повіках, шиї, в пахвових западинах, на ліктях, передпліччях, статевих органах, животі, спині, в промежині, паху, під колінним суглобом, на гомілках, тильних поверхнях долонь і стоп. В окремих випадках вони можуть поєднуватися з гало-невусами, які являють собою доброякісні родимки, що виступають над поверхнею шкіри. Вони рожевого, світло- або темно-коричневого забарвлення, оточені прозорої шкірою.

У деяких хворих в осередках вітиліго можуть знебарвлюватися й волосяні покриви: вії, брови, зрідка на голові, під пахвами, на лобку. Іноді при утворенні білих плям може виникати свербіж, почервоніння, подразнення або лущення шкіри.

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Діагностується вітиліго на основі клінічних даних і анамнезу: присутність на поверхні шкіри молочно-білих плям з чітко окресленими краями й типовим розташуванням.

У ході первинного огляду рекомендується застосувати фотографування, зафіксувавши вид і локалізацію вітиліго. Щоб більш чітко визначити осередки захворювання та провести діагностику, необхідно оглянути шкіру пацієнта за допомогою лампи Вуда.

Необхідні також і лабораторні дослідження, у ході яких проводяться:

  • клінічні аналізи сечі та крові;
  • біохімія крові (рівень глюкози, дослідження параметрів печінки й нирок);
  • виявлення в сироватці крові рівня антитіл різного виду;
  • гістологія біоптатів шкіри при неясному діагнозі та неможливості визначення дисхромії.

Щоб виключити супутні захворювання, наприклад, аутоімунні зміни іншого типу, необхідно направити пацієнта на консультацію до терапевта, ендокринолога, фахівця ЛОР, гінеколога, окуліста.

ЛІКУВАННЯ

Для лікування сегментарного вітиліго та його несегментарної форми, коли площа ураження не перевищує 20 % поверхні всієї шкіри, призначаються топічні медикаментозні препарати. Якщо вони не дають ефекту, застосовується середньохвильова ультрафіолетова терапія або уражені ділянки опромінюють за допомогою ультрафіолетового ексимерного світла, довжина хвилі якого становить 308 нм.

Якщо у пацієнтів з поширеними формами захворювання білі плями займають площу понад 20 % від поверхні тіла, то для лікування застосовується вузькосмугова фототерапія (довжина хвилі 311 нм) або широкосмугова ультрафіолетова терапія (довжина хвилі до 320 нм).

При медикаментозному лікуванні призначають топічні інгібітори кальциневрину та топічні глюкокортикостероїди.

Немедикаментозна терапія включає:

  • вузькосмуговий ультрафіолет з довжиною хвилі 311нм;
  • широкосмуговий ультрафіолет із середньою довжиною хвиль до 320нм (селективна фототерапія);
  • ексимерне лазерне випромінювання з хвилею в 308нм;
  • ексимерне ультрафіолетове монохроматичне світло з хвилею у 308нм;
  • двокомпонентну ПУВА-терапію, до якої входить і опромінення, і пероральний прийом лікарських засобів.

ПРОФІЛАКТИКА

Пацієнтам з вітиліго слід уникати стресових ситуацій, не піддаватися інтенсивному сонячному випромінюванню, берегти шкіру від травмування. У сонячні дні рекомендується захищати уражені ділянки шкіри спеціальними засобами фотозахисту.