Розацеа

Розацеа належить до хронічних шкірних захворювань (дерматозів) і проявляється ураженнями шкірного покриву обличчя. На ньому утворюються висипання, з’являються вугри та акне, а колір обличчя стає стійко червоним. Захворювання перебігає з періодичними зникненнями та загостреннями.

хронічне захворювання шкіри обличчя, спричинене ангіоневротичними порушеннями, яке характеризується появою стійко червоного кольору обличчя, папул і пустул.

Висипання можуть мати різний вигляд, від трохи видимого розширення судин до утворення виражених запалених ущільнень. В окремих випадках обличчя покривається гнійничковим висипом, що нагадує вугри. За відсутності активної терапії хвороба може настільки погіршити стан шкіри, що починається її тотальна перебудова, аж до зміни структури.

Причини, які можуть викликати розвиток розацеа:

  • порушення в судинній системі;
  • різні мікроорганізми;
  • збій в роботі імунної системи;
  • дисфункція шлунково-кишкового тракту;
  • зміни сполучних тканин шкіри;
  • порушення в сально-волосяній системі;
  • зовнішні кліматичні прояви;
  • патологічні зміни в обміні речовин (оксидативний, окислювальний стрес);
  • розлади психічного та соматичного типу.

Розацеа найчастіше зустрічається у жінок віком від 30 до 50 років.

СИМПТОМИ

Основними ознаками розвитку даного захворювання є:

  • поява гіперемії (почервоніння) на лобі, щоках, носі, в окремих випадках на грудях, купероз, які не зникають протягом декількох днів;
  • набряклість, лущення шкіри, печіння;
  • шкірний покрив набуває вигляду апельсинової кірки;
  • поява папул;
  • виникнення бугристості, яка може змінювати форму носа, вух і лобовий рельєф.

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Для виявлення діагнозу розацеа лікар проводить зовнішній огляд і, на основі характерних клінічних симптомів, встановлює вид захворювання. Не існує специфічних тестів для діагностики розацеа.

Головний критерій діагностики - це стійка і інтенсивна почервоніння шкіри обличчя, яка не проходить протягом трьох місяців і прояв захворювання у віковій період.

ЛІКУВАННЯ

Для лікування розацеа застосовують різні види зовнішньої та системної терапії, які дозволяють полегшити запальні процеси, поліпшити стан судин, нормалізувати обмін речовин і стабілізувати відтік крові. В окремих випадках можуть призначатися антибіотики.

Терапія при розацеа повинна бути індивідуальною, з урахуванням форми, стадії хвороби та ступеня тяжкості перебігу захворювання у кожного конкретного хворого. Один з основних напрямів – це виключення або мінімальне контактування з подразнювальними факторами. Наприклад, необхідно припинити вживати алкоголь, уникати загального перегрівання організму, не засмагати на сонці та ін.

Слід також правильно підібрати засоби догляду за чутливою шкірою, яка схильна до подразнень і появи почервоніння. Це істотно скоротить перші прояви розацеа та буде відмінною основою для медикаментозної терапії.