Мелазма

Мелазма є набутою патологією шкірного покриву, яка проявляється гіпермеланозом обличчя (рідше виникає на шиї) та характеризується появою коричневих або сіро-коричневих плям неправильної форми. Найчастіше спостерігається у жінок, але в 10 % від загального числа випадків це захворювання зустрічається у чоловіків.

Виникнення мелазми можливо у представників будь-якої раси, але найчастіше подібне ураження шкіри з’являється у людей з темними шкірними покривами (3 і 4 фототипи).

Сучасна наука та медицина не можуть точно назвати причину, яка викликає мелазму. Але вважається, що за розвиток цієї патології відповідають гормони прогестерон і естроген. За деякими даними, у клітинах шкіри (меланоцитах) містяться естрогени, що стимулюють надмірну активність цих клітин, що й призводить до подібної гіперпігментації. Не останню роль у виникненні мелазми відіграють ультрафіолет і генетична схильність.

СИМПТОМИ

Характерними ознаками мелазми є коричневі або сіро-коричневі плями з чітко окресленими краями. Вони бувають поодинокими або численними. Зазвичай локалізуються симетрично на лобі, щоках, підборідді, а також можуть вражати крила носа й верхню губу.

Залежно від розташування плям захворювання поділяється на кілька форм:

Центрофаціальна. Гіперпігментація виникає в центральній частині обличчя.

Назолабіальна. Плями локалізуються в зоні верхньої губи та під носом.

Мандибулярна. Пігментація зосереджена на підборідді.

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Для постановки діагнозу використовуються такі методики:

  • консультація та клінічний огляд лікарем-дерматологом;
  • флуоресцентний спосіб за допомогою лампи Вуда;
  • дерматоскопія з використанням оптичних цифрових пристроїв.

ЛІКУВАННЯ

Основним методом лікування мелазми є топічна терапія, коли застосовують гідрогінон, коєву та азелаїнову кислоту, хімічний пілінг. Альтернативою є терапія за допомогою лазерного випромінювання (СО2, ербієвий метод та ін.), мезотерапія та PRP-терапія.