Кропив’янка

Кропив’янка – це шкірне захворювання, що супроводжується запальним процесом шкірних покривів, коли імунні клітини починають виділяти гістамін. У результаті з дрібних кровоносних судин виділяється рідина, що стає причиною опухання шкіри. Набряклість, яка виникає в глибоких шарах дерми, називається набряком.

Розрізняють два типи кропив’янки:

  • Гостра. З’являється при контакті з певним подразником і після вживання будь-яких харчових продуктів. В окремих випадках гостра форма виникає з неалергічних причин (висока температура), від лікарських препаратів, укусів комах, різних інфекцій.
  • Хронічна. Цей вид кропив’янки рідко з’являється від специфічних тригерів, що ускладнює діагностику методом тестування на алергени. Тривалість хронічної форми становить від кількох місяців до кількох років.

СИМПТОМИ

При кропив’янці на тілі, причому на будь-якій його ділянці, з’являються пухирі червоного або білого кольору, які сильно сверблять і мають вигляд опуклих шишечок або рубців різного розміру.

Одним з основних симптомів захворювання є набряклість, яка утворюється навколо очей, губ або на щоках. При важкій формі кропив’янки можуть набрякати руки, ноги, геніталії, горло і навіть кишковик. Пухирі, що виникають при гострому виді захворювання, можуть зникнути за кілька хвилин, або залишатися на шкірі протягом декількох тижнів.

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Точні причини, що викликають кропив’янку в хронічній формі, визначаються рідко. Традиційні аналізи крові та скринінг практично не виявляють їх, а тести не впливають на вибір лікування, спрямованого на полегшення симптомів. В окремих випадках, таких як харчова алергія, тестування допомагає визначити й виявити алерген.

ЛІКУВАННЯ

При встановленні причини появи пухирів пацієнту рекомендується виключити або звести до мінімуму контакти з подразником. Для лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку доволі ефективно застосовуються пероральні антигістамінні лікарські засоби, які зменшують свербіж і перешкоджають рецидиву висипань.

Якщо від стандартної дози антигістамінних висип не зникає, лікар може збільшити дозу препарату, щоб краще контролювати симптоми захворювання. Якщо після вживання антигістамінних засобів висип залишається або з’являються синці, необхідно виключити інші причини, для яких потрібно альтернативне лікування. У цих випадках можуть допомогти ін’єкції препарату Омалізумаб, який є одним з методів біологічної терапії.