Акне

Акне (аcne vulgaris) — запальне захворювання шкіри, причиною якого є обструкція і запалення пілосебацейного комплексу (волосяних фолікулів і прилеглих сальних залоз) і, як результат, характеризується появою комедонов, папул, пустул, вузлів і / або кіст.

Ці запальні висипання на шкірі обумовлені генетичною гіперандрогенією та детермінованою формою секреції в сальній залозі. Захворювання акне вважається найбільш поширеним типом дерматозу.

У період статевого дозрівання, тобто в підлітковому й молодому віці представники обох статей хворіють практично однаково, а в старшому віці акне буває переважно у жінок.

СИМПТОМИ

Найчастіше акне з’являються на обличчі та руках, а також на грудях і спині, особливо у верхній їх частині. Запальне захворювання проявляється в таких видах:

  • Комедони. У волосяному фолікулі накопичується велика кількість підшкірного жиру й кератину, що призводить до появи акне. Буває в закритій або відкритій формі.
  • Папули мають вигляд запалених вузликів конічної або напівсферичної форми й досягають 2–4 міліметрів у діаметрі.
  • Пустули утворюються первинно, або перетворюються з папульозних акне.
  • Вузлики в основному розвиваються на себорейних зонах шкіри.
  • Конглобатні акне – це поєднання всіх видів запальних процесів, коли головним чином на спині та задній частини шиї виникають не тільки комедони, папульозні й пустульозні акне, а й множинні великі вузлики з гнійниками. Найчастіше вони поширюються.

У більшості випадків після лікування акне на місцях їх локалізації з’являються келоїдні або гіпертрофічні рубці, але найпоширенішими є атрофічні зміни шкіри.

ЯК ДІАГНОСТУЄТЬСЯ ЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Акне діагностується на основі клінічних даних. При обстеженні фахівці мають враховувати безліч факторів, що призводять до цього запального захворювання, а саме:

  • загальні ознаки гіперандрогенії (порушення в циклі менструації, а також її запізнілий початок);
  • ендокринні захворювання (полікістоз яєчників, різні пухлини, неможливість зачаття, аменорея, гіперплазія, ожиріння);
  • результати аналізів з лабораторії (рівень тестостерону, тест на сприйнятливість до глюкози, визначення кількості різних гормонів, у тому числі фолікулостимулюючих);
  • експертна консультація ендокринолога, гінеколога, і, за необхідності, інших лікарів.

ЛІКУВАННЯ

Лікування акне здійснюється терапевтичним методом. Застосовується системна або зовнішня терапія, що безпосередньо залежить від стадії захворювання.

До системної терапії входить призначення пацієнту, перш за все, правильного догляду за шкірою, застосування антибактеріальних засобів, топічних або системних ретиноїдів, спрамованих на зменшення продукції секрету сальних залоз.

У зовнішній терапії використовуються азелаиновая кислота, топічні ретиноїди, антибактеріальні засоби, спрямовані на редукцію запалення і нормалізацію кератинізації.

Курс терапевтичного лікування акне та його тривалість установлює лікар-дерматолог, ґрунтуючись на клінічних змінах у перебігу захворювання.